Афон

всесвітньовідомий православний монастирський комплекс на півн. сході Греції. Перші поселення ченців – у 5-6 ст. До комплексу входять грецькі, болгарські, сербські монастирі, а також Свято-Пантелеймонів руський монастир (11 ст.). А. на Русі користувався великою популярністю як релігійно-духовний центр, взірець чернечого подвижництва, один з першовитоків українського, білоруського, російського чернецтва. Афонський монастирський статут (устав) відзначається суворим аскетизмом. […]

Ахімса

(санскр. – ненасильство) – в індуїзмі, буддизмі, джайнізмі реліг.-етич. принцип, який означає: не слід робити нічого, що завдає страждань або бентежить інших. Принцип А. пов”язаний з вченням про переселення душ та єдиний ланцюг переходів з однієї тілесної оболонки в іншу. Тому Веди застерігають, що не можна переривати чийогось життя: істота, яку було забито, мусить знову […]

Ахура Мазда

(Охрмазд) – один з основних персоніфікованих принципів (бог) космічної дуальності в зороастризмі. На відміну від свого двійника Ахрімана – носія сил зла, який тимчасово керує світом, А.М. в уяві давн. персів репрезентував позитивне начало, що протистоїть війнам, смерті, обману тощо, і абсолютне панування якого настане через 9 тис. років. Филипович Людмила

Ахура Мазда (Охрмазд)

один з основних персоніфікованих принципів (бог) космічної дуальності в зороастризмі. На відміну від свого двійника Ахрімана – носія сил зла, який тимчасово керує світом, А.М. в уяві давн. персів репрезентував позитивне начало, що протистоїть війнам, смерті, обману тощо, і абсолютне панування якого настане через 9 тис. років. Филипович Людмила

Ашрам

(санскр., досл. – “духовна обитель”, монастир) – градація ступенів духовного життя (брахмачарйа, гріхастра, варнапрастга, саннйаса) в системі варпашрама-дгарми, яка дає людині можливість усвідомити свою духовну сутність. Савіна Ірина

Ашура

головна дата шиїтського релігійного календаря, день вшанування пам’яті імама аль-Хусайна ібн Алі, що загинув у боротьбі за владу й був оголошений великомучеником. Під час А. влаштовуються містерії, сценки, що повторюють історію загибелі аль-Хусайна, урочисті розповіді про нього, вивішуються траурні прапори і лозунги. Лубський Володимир

Аят

(араб. – знак, диво) – найменший відокремлюваний уривок коранічного тексту, вірш Корану. Окремими А., виписаними або вирізаними у камені, дереві і т.п., прикрашають мечеті та інші будівлі; їх відтворюють на могильних плитах. Деяким А. та їх частинам приписують магічну силу. Лубський Володимир

Аятолла

(араб. – досл. “знак Божий”) – найвищий титул шиїтського муджтахида. Авторитет А. в ісламі безперечний серед шиїтських лідерів, а його благочинна поведінка вважається святою. Фетви – настанови А. – є обов`язковими для шиїтів і не обговорюються. Лубський Володимир

Біблійні товариства

спілки для поширення та вивчення Біблії. Перші Б.т. з’явилися у Англії кін. 17 ст. з метою поширення Біблії через її переклади. З 1710 працює “Капштейнський Біблійний Інститут” у нім. місті Галле. Найвідомішим у світі стало “Британське та Іноземне Біблійне Товариство”, засн. 1804 в Лондоні. Саме воно ініціювало створення Б.т. в інших країнах. Нині діяльність міжнародних […]

Бібліологія

сукупність знань про Біблію, яка має церковно-дидактичний характер. Термін Б. вживається також для позначення біблієзнавчих предметів у реліг. навч. закладах. Головащенко Сергій.

Біблія

(з грецьк. biblia – книги) – священна книга христ. та іуд. (Старий Завіт). Виникла протягом 1 тис. до н.е. та 1-2 ст. н.е. шляхом відбору, редагування та канонізації текстів, які іуд., а пізніше христ. традиції вважали богодухновенними. Складається з 2-х частин – Старого Завіту, визнаного іуд. та христ., та Нового Завіту – власне христ. частини […]

Біблія короля Якова

англ. текст Біблії, переклад якого з грецьк. мови був санкціонований королем Яковом І Стюартом і завершений у 1611. Здійснений на противагу катол. Вульгаті. Незважаючи на наявність архаїзмів, Б.к.Я. вважається класичним перекладом і донині поширена серед англомовних протестантів. Головащенко Сергій

Біблеїстика

(від грецьк. biblia – книги) – наук. аналіз і дослідження Біблії. має два основні напрями: раціональстичний та історичний. Раціоналіст. Б. займається дослідженням змісту, реального смислу біблійн. оповідей, виявленням суперечностей і різночитань біблійн. текстів. Бере свій початок від рим. філософа Цельса (2 ст.). Істор. Б. досліджує історію походження Біблії, її окремих книг і різних елементів біблійн. […]

Біглопопівці

течія старообрядців-попівців, що сформувалася в кін.17 ст. До виникнення білокриницької ієрархії Б. були єдиною формою попівщини. Назва походить від того, що служителі культу секти поповнювалися за рахунок православного духовенства, яке “перебігало” від никоніан до старообрядців. Від православних Б. відрізнялися лише деякими деталями культу. Часом найбільшого впливу Б. в старообрядництві була перша чверть 19 ст. В […]

Біле Братство

громада згуртованих навколо вчення Ісуса Христа великих подвижників, тих, хто “відкрив двері Духу”, носіїв та сіячів “надлюдського знання”, які борються за осягнення людиною себе як мікрокосму, витвору Космічного Життя й водночас Будівника Світів. Програмними для Б.Б. є насамперед такі ідеї Христа: Бог в людині; пізнання (а не просто віра) – шлях до волі (“спасіння”); Любов […]

Білокриницька ієрархія

старообрядницька церква попівської орієнтації. Виникл в 40-х рр. 19 ст. у зв’язку з намаганням частини старообрядців створити незалежну від никоніанської церкви вищу ієрархію, з правом зводити у священницький сан. Найменування походить від села Біла Криниця на Буковині (в той час – територія Австрії) – місця проживання громади попівців, які переселилися сюди з Росії (звідси ще […]