громада згуртованих навколо вчення Ісуса Христа великих подвижників, тих, хто “відкрив двері Духу”, носіїв та сіячів “надлюдського знання”, які борються за осягнення людиною себе як мікрокосму, витвору Космічного Життя й водночас Будівника Світів. Програмними для Б.Б. є насамперед такі ідеї Христа: Бог в людині; пізнання (а не просто віра) – шлях до волі (“спасіння”); Любов – Сила Першоджерела й водночас міст до нього; призначення людини – самопреображення, “друге народження” Духом і в Дусі, а відтак – звільнення від земного полону й вихід у Безмежжя, перетворення Старої Землі в “Нову Землю”. Громадівці вважають трагедією Б.Б. і всього людства, що земля ніколи добровільно не приймала Б.Б. та його ідей. Тому немало впало голів Подвижників Б.Б. (напр.,Д.Бруно – один з них). Сучасні представники Б.Б. (серед яких виділяється постать О.Бердника) вважають його вісниками в Україні Г.Сковороду, Т.Шевченка, Л.Українку, І.Франка. Загальновизнаними діячами Б.Б. у 20 ст. була відома сім’я Реріхів, через яких людству була дана “Жива Етика” (“Агні-йога”). Б.Б. має відмінності із Великим Білим Братством (Див. Велике Біле Братство). Ідеї Б.Б. органічно супроводжують людство протягом всієї його історії. В тій чи іншій країні воно набувало певних організаційних форм. Так, в Болгарії воно об”єдналося навколо Петера Динова. Б.Б. не слід ототожнювати з Великим Б.Б., заснованим Ю.Кривоноговим в Україні. Колектив Релігієзнавчого Словника
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.