Всеукраїнське Братство апостола Андрія Первозваного

всеукраїнська громадська просвітницька та добродійницька організація. Утворена в 1989 при Українській автокефальній православній церкві. Ставить завданням утвердження в українському суспільстві норм християн. моралі, сприяння зміцненню церковної незалежності та захист інтересів членів Братства. В 1992 В.Б.а.А.П. активно підтримало створення Української православної церкви Київського патріархату і продовжило свою діяльність при новоутвореній церкві. В 1994 переіменоване на Українське […]

Всеукраїнський міжрелігійний форум

зібрання вищих церковних ієрархів, керівників 13 конфесій України, а також мирян, всього понад 200 осіб, що відбувся 19-20 листопада 1991 у Києві. В.М.Ф. прийняв важливі звернення до Верховної Ради України, а також до віруючих громадян нашої країни, в яких закликав до взаєморозуміння, злагоди між церквами, до національного та духовного відродження незалежної України. Було проголошено шанобливе […]

Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів

(ВСОЄХБ) – одна з найбільших протестантських релігійних організацій України (у минулому – Союз ЄХБ України). Назву одержала на 22 з’їзді ЄХБ України (Київ, лютий 1994). має свій статут. Керівний орган – Рада ВСОЄХБ, до складу якої входять і старші обласні пресвітери. Станом на 1995 нараховує 1423 громади в усіх регіонах України. Має друковані органи: газети […]

Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів (ВСОЄХБ)

одна з найбільших протестантських релігійних організацій України (у минулому – Союз ЄХБ України). Назву одержала на 22 з’їзді ЄХБ України (Київ, лютий 1994). має свій статут. Керівний орган – Рада ВСОЄХБ, до складу якої входять і старші обласні пресвітери. Станом на 1995 нараховує 1423 громади в усіх регіонах України. Має друковані органи: газети “Християнське життя” […]

Вульгата

(від лат. vulgatae – звичайна, народна) – лат. переклад Біблії, виконаний у 384-405 Єронімом Блаженним з євр. та грецьк. манускриптів. У 8 ст. текст В. був перевірений радником Карла Великого аббатом Алкуїном. В. була канонізована Тридентським Собором 1546, а в кінці століття (1589, 1592) за пап Сикста V та Климента VІІІ прийнята римо-катол. церквою як […]

Вхід Господній в Єрусалим

дванадесяте свято християнської церкви, що відзначається в останню неділю перед пасхою. В його основі лежить євангельська розповідь про в’їзд Христа в Єрусалим, жителі якого кидали перед ним на дорогу в знак вітання пальмові гілки. На честь цієї події біблійної історії церква в 4 ст. і встановила в своєму календарі окреме свято, яке є важливою ланкою […]

Вчений гурток Києво-Печерської лаври

група прогресивних високоосвічених, національно свідомих церковних та культурних діячів України, об’єднаних архімандритом Є.Плетенецьким на початку 17 ст. навколо києво-печерської друкарні. Спільними цілями В.г. були: поширення і захист православ’я, піднесення культурноо-освітнього рівня і національної самосвідомості народу, прилучення його до кращих здобутків східної та західної культур тощо. До складу В.г. входили Памво Беринда, Лаврентій Зизаній, Захарія Копистенський, […]

Вшанування православних святих

встановлення і відзначення особливих свят, здійснення відповідних обрядів, молитов, церк. служб і літургій на честь осіб, канонізованих у правосл. церквах. В.п.с. пов’язане з тим, що святі, за правосл. вченням, є небесними заступниками і покровителями простих віруючих, посередниками між ними і Богом, які й після своєї фізичної смерті опікуються віруючими (2 Петр 1.15). Кожна правосл. церква […]

Гізель Інокентій

(бл.1600-1683) – український церковний та громадський діяч, церковний письменник, історик. Народився в Прусії. Приїхавши в Київ, прийняв православ’я. З допомогою П.Могили здобув європейську освіту. Був учителем, ректором Київської колегії, ігуменом ряду українських православних монастирів. В 1656-1683 – архімандрит Києво-Печерської лаври. Прихильник Москви, Польщі, але, водночас, відстоював перед московським урядом церковну та національну автономію України. Г.І. […]

Газзан

караїмський священик. Мусив знати релігію, обряди, караїмську, тюркську мову, священну мову Старого Завіту. Газзана обирала громада й затверджувало Духовне Правління. Полканов Юрій

Галицька митрополія

митрополія утворена в 1301 у Галицько-Волинській державі після занепаду Києва і перенесення в 1299 митрополичого престолу до Володимира над Клязьмою. Засновниками Г.м. були князі Лев Данилович і його наступник Юрій Львович, вимога яких щодо утворення нової митрополії була задоволена константинопольським патріархом. До І.м. входило 6 єпархій: Галицька (митрополича), Володимирська, Перемиська, Луцька, Турівська (Пінська) та Холмська. […]

Галятовський Іоаникій

(?-1688) – український письменник та церковний діяч, проповідник та полеміст. Походить з Волині. Вихованець Київської колегії. Від 1650 – професор Києво-Могилянської колегії, 1659-69 – ректор колегії та ігумен Братського монастиря, 1669-88 – архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові. Відомий полемічними творами, спрямованими як проти Риму, так і проти іновірців. Його праці: “Месія правдивий” (1669), “Стара церква” […]

Гандизм

реліг.-філософ. морально-етич. й сусп.-політич. вчення, яке дстало назву за іменем його засновника М.К.Ганді (1869-1948). Вихідним принципом філософ. концепції Г. є ідея божеств. реальності, яка ототожнюється з істиною. Ганді вважав, що істина – це не стільки гносеологічна, скільки реліг.-етична категорія. Її можна осягнути лише шляхом морального самовдосконалення, пошуку “істини в собі”. Метою “пошуків” людини є абсолютна […]

Гаутама

цим ім’ям називали в Давн. Індії декілька знатних родів. Частіше всього використовується як родове ім’я мандрівного проповідника з племені шак’їв царевича Сиддхартхі, який вважається засновником реліг.-філософ. вчення буддизму. Все життя Г. оповите легендами: від народження до смерті. На 30-му році життя він з метою збавити людство від страждань добровільно відмовився від радостей буття. Після “великого […]