сучасний різновид христ. антропології; зародився в кризових умовах сусп. дійсності кінця 19 ст. В основу діяльності покладає христ. моральні цінності, передусім любов, милосердя, вважаючи, що людина, створена Богом за його образом і подобою, не може бути упосліджена чи кривджена, бо тим самим робиться замах на Божу сутність. Серед богословів має місце неоднозначне ставлення до Г.х. […]
сикхський храм, центр релігійного і взагалі громадського життя сикхів. В Г. відбуваються богослужіння, спільні трапези, святкові збори, політичні та військові зібрання тощо. Головний Г. – “Золотий храм” в м.Амрітсарі в штаті Пенджаб (Індія). Филипович Людмила
(від санскр. guru – духовний наставник, вчитель) – 1) глава реліг. громади сикхів, першим з яких вважається засновник сикхізму інд. поет Нанак (1469-1539). Останній 10-й Г. Говінд Сингх (1666-1708) провів реформу сикхізму, передавши владу Г. сикхській військ.-реліг. організації хальсі; 2) засновники неоорієнталістських течій, рухів і культів, що поширилися в Європі та Америці в другій пол. […]
учасники національно-визвольної боротьби в Чехії на чолі з Я.Гусом, які в І-й половині 15 ст. виступали проти засилля німецьких феодалів і католицької церкви. Соціальна неоднорідність зумовила розкол цього руху на помірковану бюргерсько-рицарську (чашники) і радикальну селянсько-плебейську (таборити) частини. Німецький імператор і папа Мартин У організували проти них п’ять хрестових походів, які повстанцями були героїчно відбиті, […]
невірний з тчк. зору послідовників ісламу. Г. вважають усіх немусульман, а також мусульман, які впали у безвір’я, порушили основні закони ісламу і не каються в цьому. Лубський Володимир
(те саме, що й єпархія) – церковно-адміністративна одиниця католицької церкви, яку, зазвичаєм, очолює правлячий єпископ. Яремчук Володимир
чорт, диявол, домовик; дух предка, який охороняє дім, домашнє вогнище. В язичн. йому приносили жертви (залишали на ніч їжу на столі). Негативного забарвлення надало Д. християнство: у чехів Д. – “злий дух, що приходить за померлим на 40-й день після смерті”. Лозко Галина
за свідченням Євангелія (Діян 17.34), суддя афінського ареопагу, який був навернений до християнства ап. Павлом і став, за свідченням церковного історика Євсевія, першим єпископом Афін. У др.пол. 5 ст. за ім’ям Д.А. з’явилися релігійно-філософські твори, т.зв. ареопагітики, позначені впливами неоплатонізму, які мали велике значення для боротьби церкви проти монофізитів, а також вплинули на розвиток містичних […]
вихідний, змістовний принцип теології єднання, згідно якого істоти не існують в світі незалежно, в ізоляції, а в постійних взаємозв’язках. Ця Д.в.-п. проявляє себе всередині кожної істоти (між дуальними характеристиками внутрішнього характеру та зовнішньої форми, чоловічістю та жіночістю), між двома істотами як суб’єктом і об’єктом, а також між Богом і його творінням. Коли Д.в.-п. виконується належним […]
одна з основних категорій соціології релігії, характеризує релігійно-регламентовану практично-духовну активність віруючих, їхніх спільнот, реліг. інститутів. Змістом Д.р. є “опредмечення”, своєрідна “матеріалізація” релігійних ідей. Вона детермінована реліг. переконаннями, почуттями, нормами, приписами, установками, церкви. Д.р. не існує інакше, як у формі реліг. дій. Реліг. дія – це локалізований в часі і просторі конкретний акт релігійно-активності віруючих індивідів […]
(ДХЦ) – релігійна організація, яка діяла в Україні в 1924-1927 рр. Була створена на основі братства “Церква жива”, що функціонувало при УАПЦ за сприяння органів Державного Політичного Управління з метою розкладу Української Автокефальної Православної Церкви. Після того, як Вищий церковний суд УАПЦ розглянув справу керівників ДХЦ єпископів В.Бржосньовського і П.Тарнавського та протоієрея К.Янушівського і прийняв […]
релігійна організація, яка діяла в Україні в 1924-1927 рр. Була створена на основі братства “Церква жива”, що функціонувало при УАПЦ за сприяння органів Державного Політичного Управління з метою розкладу Української Автокефальної Православної Церкви. Після того, як Вищий церковний суд УАПЦ розглянув справу керівників ДХЦ єпископів В.Бржосньовського і П.Тарнавського та протоієрея К.Янушівського і прийняв рішення про […]
одна з книг Нового Завіту, авторство якої церковна традиція приписує євангелісту Луці. Перші її 12 глав розповідають переважно про проповідницьку діяльність християнського апостола Петра серед іудеїв, у наступних 16 йдеться про місіонерство апостола Павла та його прибічників серед язичників. Такий зміст “Д.с.а.”, на думку дослідників, певною мірою відображає еволюцію християнства на тому етапі її історії, […]
система політеїстичних вірувань і культів народів Давнього Єгипту, що формувалась у 6-4 тис. до н.е. У кожній області (номі) Єгипту були свої пантеони та культи богів, втілених у небесних світилах, камінні, деревах, звірях, птахах, зміях і т.д. Пізніше місцеві божества групуються у вигляді тріад на чолі з богом-деміургом (фіванська тріада – бог сонця Амон, його […]