(н.1927 – Югославія) – професор соціології ун-ту в Констанці (ФРН), відомий релігієзнавець, соціолог релігії. Соціологічні рефлексії реліг. феномену проводив в контексті феноменологічного знання соціології. Активно співпрацював з П.Бергером. Основна праця Л. з соціології релігії “Проблеми релігії в сучасному суспільстві” (1963). Центральне поняття в його концепції релігії – “трансцендентування” (тобто вихід за межі біологічного існування людини). […]
(Lourdes) – невеличке місто у Франції. Славу йому принесла Бернадетта Субір, яка, нібито, в свої 14 років у 1858, збираючи в лісі хмиз, зустріла Богородицю. На протязі двох місяців Мати Божа, згідно її розповідей, приходила до неї ще 19 разів. На місці явлення Богородиці була побудована церква. Вода з лурдського джерела оголошена цілющою. Л. є […]
навчальна інституція УГКЦ, яка розпочала свою роботу з 1994. Має два відділення – підготовки і перепідготовки. При Академії працює Інститут історії церкви, Інститут неолатиністики (останній нині укладає латинсько-український словник). Передбачено створення Інституту родини та Інституту термінології і перекладів. Колодний Анатолій
релігійно-національна організація українських православних міщан, що існувала при Успенській церкві у Львові з 15 до поч. 18 ст. Найстаріше з українських братств. Перша згадка в істор. джерелах 1463. Л.б. відігравало значну роль у боротьбі проти польсько-шляхетської агресії, національних та релігійних утисків на зх.-укр. землях. За новим статутом 1585, затвердженим антіохійським патріархом, вступ у Л.б. був […]
християнська заповідь, пов’язана з утвердженням в житті зразків християнського людинолюбства. Християнство пропонує два варианти відповіді на питання: хто є ближнім? В одному випадку ближні – це родичі, одновірці. В іншому – всі без винятку люди, бо Бог для всіх один і всі беруть свій початок від однієї людини. Саме тому над заповіддю Л. до б. […]
природна і суспільна істота, яка є продуктом розвитку матеріального світу і, водночас, суб’єктом історичної творчості та культури. Специфічні атрибути Л. – її практично-перетворювальна діяльність, суспільні відносини і свідомість як система вироблених знань, закріплених у мові. Вирішальним кроком у розвитку Л. як особистості стало виділення індивіда із жорстко регламентованих зв’язків родової общини – передумова вибору певних […]
щомісячний релігізнавчий журнал. Почав виходити на базі товариства “Знання” України з жовтня 1960 під назвою “Войовничий атеїст”. Змінив назву в 1965. За радянського часу журнал мав переважно атеїстичну зорієнтованість. З вересня 1990 в житті “Л.і с.” відбулися значні зміни, журнал став релігієзнавчим. Змістовною основою його стали загальнолюдські цінності, гуманізм. Колодний Анатолій.
(1483-1546) – ідеолог бюргерської Реформації в Німеччині, один із засновників лютеранства. Колишній чернець, доктор теології, натхненник реформи середньовічної церкви. В 1517 опублікував (у Віттенберзі) 95 тез, спрямованих проти практики індульгенцій, претензій кліру на посередницьку роль між людиною і Богом. Після офіційного розриву з церквою – центральна фігура антицерковної опозиції в Селянській війні. В серії праць […]
один з напрямів раннього протестантизму. Виникло внаслідок реформаційних рухів у Європі в 16 ст. Основні принципи віровчення Л. сформульовані М.Лютером і його сподвижниками та викладені в Аугсбургському сповіданні в 1530. Людину спасає, за Лютером, лише її особиста віра в Бога. В земному житті, а не у втечі від світу, вона повинна шукати шлях до спасіння. […]
диявол або сатана (від староєвр. сатан, досл. – протидіючий) – за вченням ряду релігій – злий дух або глава злих духів, які є винуватцями зла у світі, штовхають людей до гріха, володарюють у пеклі. Віра в Л. має історич. джерела, витоки яких сягають первісно-общинних уявлень про поділ духів на добрих та злих. З виникненням монотеїстичних […]
тиждень перед Великим постом, коли віруючим забороняється вживати в їжу м’ясо, але дозволяється сир, масло, риба. Колодний Анатолій
відрізок часу, коли церковні канони дозволяють віруючим вживати м’ясну їжу. Існує осінній (15.08-14.14.11) і зимовий (від Різдва і до масниці) М. Колодний Анатолій
модернізований варіант однієї з гілок вішнуїзму – релігії чайтанітів. Утворення МТСК як спільности віруючих за межами Індії припадає на середину 60-х рр. 20 ст. і пов’язане з ім’ям його засновника – А.Ч. Бхактіведанти Свамі Прапхупади (1896-1977). Лідери МТСК стверджують, що воно являє собою універсальний релігійно-культурний рух, метою якого є: пропаганда ведичного знання ( космологічних, антропологічних, […]
організація секулярних вільнодумців, створена в Амстердамі у 1952 науковими та мистецькими колами західної інтелігенції. МГЕС має представництво при ЮНЕСКО. Активісти і численні часописи МГЕС ведуть широкий просвітницький діалог з релігією навколо проблем реального гуманізму і утвердження цінностей світської моралі. Релігієзнавці відмічають позитивну роль МГЕС щодо секуляризації в духовній галузі, його миротворницької діяльності і відстоюванні демократичних […]
за свідченням Євсевія, едикт виданий у 313 в Медіолані (суч. Мілан) римськими імператорамиспівправителями Констянтином і Лікінієм. Якщо едикт імператора Галерія у 311 лише толерував існування християн, то М.е. поклав край їх переслідуванням і встановив паритет усіх релігій в державі. М.е. проголошував свободу віросповідання, рівність всіх релігій, а також регулював майнові і громадські права християн як […]
(від лат. millenium, грецьк. chilioi – досл. “тисяча”) – реліг. групи, переважно христ., об’єднані вірою у тисячолітнє царство Боже на Землі, пов’язане з другим пришестям Христа. В епоху середньовіччя та Реформації рухи М. набували соціального та антицерковн. спрямування (гусити, амальрикани, анабаптисти). Радик. аспект, однак, не мав розвитку; головним напрямком стали есхатологічні сподівання (пізні анабаптисти, менноніти, […]