(санскр.) – один з найголовнійших богів індуїстської міфології (поряд з Брахмою і Шивою). В інд. традиції ім’я В. тлумачиться як “той, що проникає у Все”, або всепроникаючий. Робиться також припущення про неіндоєвропейське походження цього імені: вважається, що образ В. ввібрав у себе елементи із доарійського субстрату. Згадки про В. вперше зустрічаються у ведичних текстах (зокрема […]
служителі язичн. культів (див. Волхви), які вміли передбачати майбутнє, складати своєрідні “гороскопи” для новонароджених. Пізніша назва – “віщі люди”. В. користувалися також писемними книгами, дошками, за якими ворожили про майбутнє: “Звіздочотець”, “Острологія”, “Сносудець”, “Волховник” та ін. До віщих людей належали кудесники та кощюнники, які виконували пісні-кощуни, подібні до кобзарських дум. Лозко Галина