одна з найдавніших релігій світу, основні уявлення і обрядність якої зафіксовані у Ведах. В.р. принесли в Індію кочові племена тваринників-аріїв, що у срд. ІІ тис. до н.е. проникли на її територію. В.р. має яскраво виражені патріархальні риси, струнку ієрархічну систему богів і напівбогів, які уособлюють сили та явища природи (бог вогню Агні, бог неба Варуна, […]
один з найстаріших і таємничих язичн. богів. В Україні-Русі вважався богом земного достатку, опікуном купецтва, торгівлі, покровителем домашньої худоби (“скотій бог”) та небесної “отари хмар”, яка дає цілющу вологу на поля. У договорах з греками В. постає як бог золота (багатства). Архаїчнішими є уявлення про В. як бога-покровителя музики, поезії, які збереглися в “Слові о […]
найдавніша, але маловідома писемна пам’ятка дохристиянської України, яка була знайдена в 1919 в Курській чи Харківській губ. полковником білої армії А.Ізенбеком. На дубових дощечках (розміром 38х22 см) з обох боків був надряпаний чи випалений ранньою доцерковною кирилицею текст, який вважається першим українським літописом. Записані в різні часи і різними людьми в Зах. Поліссі усні перекази, […]
неорел. течія, що започаткувала свою діяльність у Києві в 1990. Засновником і керівником Б.Б.В. став фахівець у галузі кібернетики Ю.Кривоногов. Завдяки активній місійній діяльності безпосередньо на вулицях і площах міст групи Б.Б. виникли у різних регіонах України і поза її межами. Основні свої ідеї Б.Б.В. запозичило із стародавньої ведичної релігії, буддизму, кришнаїзму, християнства, еклектично з’єднаних […]
неоязичницька духовно-реліг. течія, яка виникла в 90-х роках нинішнього ст. на Житомирщині. Засновником В.в. виступив Г.Боценюк. На відміну від інших течій україн.язичництва, послідовники В.в. обстоюють ідею абстрактної слов”янськості. Вони вірять в присутність душ великих пращурів, які жили за законами Розуму. В общині В.в. вшановують Сварога, який дарував людям вічне життя і поєднав силу Вогню й […]
найбільш давній, тривалий і суворий із багатоденних постів христ. (7 тижнів перед Пасхою) і складається із двох частин: святої чотиридесятниці (згідно христ.джерел, установленої апостолами в наслідування Ісусу Христу, який постився 40 днів у пустелі) і страсної седмиці (тижня) – в пам’ять про його страждання (страсті Господні). Хоча чотиридесятниця й існувала з часів раннього христ., але […]
укорінена в народному побуті назва християнського свята Входу Господнього в Єрусалим. Філоненко Микола
вид народно-обрядовї творчості у сх.слов’ян. Хорові пісні з іграми й танцями, в яких органічно поєднані слово, рух і мелодія; виконувалися протягом весни, коли пробудження природи символізувало початок нового року. Після християнізації сх. слов’ян В. виконувалися під час православних свят (Євдокії, “теплого” Олексія, Благвіщання, Пасхи та ін.). Сапіга Василь
вірування англомовних пресвітеріан. Конфесія була започаткована церквою Шотландії в 1647 разом з деякими американськими і англійськими пресвітеріанськими установами, а також з конгрегаціоналістами і баптистами. В.В. сформоване на зразок Ірландських Релігійних Догматів (1615) і спиралося на реформатські традиції Європи та спадщину ранньохристиянської церкви. Це – теологічний консенсус міжнародного кальвінізму, який складається з 33 глав, логічно пов’язаних […]
сукупність релігійно обумовлених дій віруючих, реліг. інститутів, спрямованих на задоволення духовних та практичних потреб функціоонування реліг. організацій: 1) (духовна сфера) – продукування реліг. ідей, богословсько-теологічне їх обгрунтування, інтерпретація, систематизація; 2) (практична сфера) – пропаганда,поширення релігійних ідей, місіонерська, доброчина, релігійно-освітня, виховна, управлінська діяльність в системі реліг. організацій. Бабій Михайло
заснований в 11 ст. князем Всеволодом Ярославовичем на правому березі Дніпра поблизу Києва як князівський. Назва пов’язана з відомою легендою про “видибання” поверженого Перуна з Дніпра. Головний собор – Михайлівський (1070-1088). Ігумен В.М.м. Сильвестр – один з редакторів “Повісті врем’яних літ” (1116). За впливом і багатством В.М.м. в окремі періоди суперничав з Печерським монастирем, користувався […]
у давньоукрїнській міфології богині долі, які вселяють у новонародженого душу, при цьому наділяючи його вдачею, умінням і натхненням. Вважалися віщунами життєвого шляху людини й тому часто називалися суженицями, а також сивилами, сестреницями, своєю дбайливістю подібними як до прадавніх духів-берегинь, так і до богині Мокоші. В образах В. знайшли своє відображення складність життя, мінливість людської долі: […]
в давньоукр. міфології тепла вічнозелена сонячна країна, розташована далеко за морем на сході, де живуть боги та душі померлих, зимують птахи та змії. Асоціюється з верхівкою Світового Дерева – Прадуба, де перебуває першобог Сокіл (або Род). Згідно з одним із повір’їв, ключі від В. зберігались у крука, але він прогнівав Бога і ключі передали зозулі. […]
характерне для християнства уведення певної особи в той чи інший сан духовного служіння через встановлене таїнство (хіротонія – для диякона, священика, єпископа та ін.) чи церковного обряду (хіротесія – для читця, іподиякона, співаків). У католицизмі та православ”ї хіротонія здійснюється лише над чоловіками. В деяких протестантських церквах (пресвітеріантська і лютерантська церкви США, єпископальна церква США та […]
друга книга П’ятикнижжя Мойсеєвого, де в сакраліз. формі викладена історія виходу євреїв з Єгипту під проводом пророка Мойсея. Кульмінаційний момент оповіді – встановлення Завіту (угоди) Бога із своїм народом, що виявилося в запровадженні Пасхи, в чудесному вивільненні євреїв від фараонової неволі та у наданні їм 10 Заповідей. Правила святкування Пасхи та 10 Заповідей стали основою […]
(нар. між 1538-1550, за іншими даними – між 1545-1550, помер після 1620) – український чернець – аскет, письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей … нашої культурної історії” (М.Грушевський). Освіту отримав у Острозькій академії. В 70-х (за іншими даними – в 90-х) роках 16 ст. переселився на Афон (Святу Гору). Під впливоом афонської аскетичної практики і самосвіти […]