у давньоукрїнській міфології богині долі, які вселяють у новонародженого душу, при цьому наділяючи його вдачею, умінням і натхненням. Вважалися віщунами життєвого шляху людини й тому часто називалися суженицями, а також сивилами, сестреницями, своєю дбайливістю подібними як до прадавніх духів-берегинь, так і до богині Мокоші. В образах В. знайшли своє відображення складність життя, мінливість людської долі: В. можуть знімати хворобу, дарувати мистецьке вміння, робити людину щасливою, а можуть бути зрадливими, призвідцями лихого. Правдоподібно, в релігійно-міфологічних уявленнях про В. можна вбачати зародки ідей напередвизначенності і вибору, що складалися в індивіда, який уже виділявся із жорстко реглементованих зв’язків родової общини і все більш активно ставав на шлях самоусвідомлення, визначення своїх цілей і завдань в умовах стихійних зв’язків з природою і в суспільних відносинах. Лобовик Борис

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.