у давньоукрїнській міфології богині долі, які вселяють у новонародженого душу, при цьому наділяючи його вдачею, умінням і натхненням. Вважалися віщунами життєвого шляху людини й тому часто називалися суженицями, а також сивилами, сестреницями, своєю дбайливістю подібними як до прадавніх духів-берегинь, так і до богині Мокоші. В образах В. знайшли своє відображення складність життя, мінливість людської долі: В. можуть знімати хворобу, дарувати мистецьке вміння, робити людину щасливою, а можуть бути зрадливими, призвідцями лихого. Правдоподібно, в релігійно-міфологічних уявленнях про В. можна вбачати зародки ідей напередвизначенності і вибору, що складалися в індивіда, який уже виділявся із жорстко реглементованих зв’язків родової общини і все більш активно ставав на шлях самоусвідомлення, визначення своїх цілей і завдань в умовах стихійних зв’язків з природою і в суспільних відносинах. Лобовик Борис
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.