віроповчальні приписи, ритуальні, моральні, санітарно-гігієнічні, поведінські норми, які містяться у священних книгах різних релігій. З.р. поділяються на обов’язкові приписи та заборони; норми, які відображають певний рівень розвитку суспільства, соціальної моралі, виробничих відносин, несуть в собі залишки первісних реліг. вірувань (“не робіть собі надрізів”); нарешті, такі, що мають універсальний етичний характер (“не вбивай”, “люби ближнього свого”). […]
інституалізована релігійність запорізьких козаків. З.С.п.ц. мала ряд особливостей в організації та підпорядкуванні, відправленні культу, здійсненні обрядів, своєрідну ієрархію святих та ін. Появу першої церкви в Січі вчені відносять до 70-х 16 ст., але форми прояву організованого культу козаків мали місце значно раніше. В 16-18 ст. на території Запорізьких Вольностей існувало не менше 47 церков (підрахунки […]
прийняття християнства наприкінці 10 ст. як державної релігії в Київській Русі, відоме також під назвою “хрещення Русі”. Церковно-богословська традиція висвітлює дану подію з позицій провіденціалізму, а саму християнізацію давньорусьських земель розглядає як короткочасний процес, пов’язаний, головним чином, з діяльністю київського князя Володимира Святославовича, який побажав утвердити “істинну віру”. Як свідчить історична наука, цей процес розпочався […]