(араб. – покривало, завіса) – арабська назва будь-якого жіночого вуличного одягу, що скриває фігуру і обличчя, а також приписи про обов’язкове його носіння, яке за традицією сходить до Корану. Цей звичай, що має доісламське походження, став засобом ствердження принизливого, залежного стану жінки у мусульманському світі. Лубський Володимир
(араб. – переселення) – переїзд пророка Мухаммеда із Мекки в Медину. З середини 7 ст. ця дата прийнята початковою точкою мусульманського відліку років, що ведеться й до цього часу за місячним календарем. Лубський Володимир
(від. грецьк. chilioi, лат. millenium – досл. тисяча) – тисячолітнє Царство Боже на Землі та вчення про нього. Ідея Х. базується на провіщеній бібл. пророками ідеї земного царювання Месії. У христ-ві Х. – тисячолітнє царювання Ісуса Христа, яке встановиться з його другим пришестям, обітниця про що міститься у текстах Нов. завіту. Термін “Х.” належить більш […]
(санскр. – “мала колісниця”, або “вузький шлях” спасіння) -один з основних напрямів буддизму, що оформився внаслідок розколу останнього в І ст.н.е. Визначальний акцент у вченні Х. робиться на особистому спасінні, на власних зусиллях віруючих для звільнення від уз сансари. Послідовники Х. відмовляються від всього мирського, вважаючи, що досягнути святості та нірвани можна лише через чернецтво, […]
(від грецьк. cheirotonia – букв. голосування шляхом підняття рук) – християнський обряд зведення в сан священнослужителя (диякона, священика, єпископа). В правол. і катол. розглядається як таїнство, в ході якого, за вченням церкви, через покладання рук вищої за рангом духовної особи на голову посвячуваного останньому чудесним способом передається Божа благодать. У протест. церквах рукопокладаються пресвітери, диякони […]
(від грецьк. chierotosia – букв. схвалення жестом рук) – обряд посвячення в читця, співака, іподиякона та ін. церковнослужителі, що готуються прийняти в майбутньому священницький сан. На відміну від хіротонії Х. таїнством не вважається. Філоненко Микола
течія в хасидизмі, біля витоків якої стояв раббин Шнеур Залман (1745-1813), абревіатура іврітських слів “мудрість”, “розум”, “пізнання”. Реліг.-філос. система Х. побудована на синтезі екзальтованого ірраціоналізму в хасидизмі Бешта та традиц. талмудичної вченості. Нащадки Шнеур Залмана оселилися в м.Любавіч (Білорусь) й заснували династію любавічських ребе. Центр Х. – у Нью-Йорку. Має послідовників в Україні. Єленський Віктор
одне із сектантських об”єднань в сучасному ісламі Близького сходу, лідером якого є Хабаші Абдулла Аль-Хірабі. Особливостями Х.т. є визнання того, що архангел Джебраїл передав пророку зміст Корану своїми словами, а тому Коран не є прямим словом Аллаха. Дозволяється просити допомогу у мертвих і визнається можливість спілкування з духами померлих шейхів. Згідно вчення Х.т., можна брати […]
(араб. – поломництво) – відвідання Мекки, один із головних обов’язків кожного мусульманина. Люди, що здійснили Х., користуються в мусульм. суспільстві особливою повагою, часто носять особливий одяг, наприклад зелену чалму. Х. здійснюється в перші десять днів місяця зу-ль-хиджжа і починається з семиразового обходу Кааби. Поломники цілують “чорний камінь” і п’ють воду із джерела Зам-зам. Лубський Володимир
(араб. – повідомлення) – розповідь про діяння і висловлювання Мухаммеда і його однодумців. Є 6 головних і багато другорядних збірок Х. Відібрані в 9-10 ст. богословами і визнані за справжні, Х. склали Суну. Лубський Володимир
(1889-1976) – німецький мислитель переважно екзистенціального ухилу. Один із найвпливовіших філософів 20 ст. На формування філос. поглядів Х. значний вплив мали ідеї Ріккерта, Брентано, неосхоластиків католицизму, пізніше – феноменологічні викладки Гуссерля та філос. антропологія Шелєра. Від екзистенціально поданої філософії через феноменологічну зануреність до положень фундаментальної онтології – такий непростий творчий шлях Х. В дослідницькій літературі […]
(араб. – спадкоємець, намісник) – духовний і світський глава теократичної мусульм. держави (халіфату). У ранньому ісламі, а потім і в сунітів голова мусульм. громади, який , вважалося, в деяких функціях заміняв померлого пророка Мухаммеда. Х. мали бути благочестивими людьми, що обирались громадою для того, щоб регулювати її життя згідно шаріату, слідкувати за виконанням настанов, заповіданих […]
(від грецьк. charisma – дар) – благодать, Божий дар, особлива сила, дарована апостолам Святим Духом в Єрусалимському храмі на п’ятидесятницю для подолання гріховності та досягнення спасіння. Любащенко Вікторія
1) ті, що вірять в отримання харизми у посейбічному житті через безпосереднє спілкування з Богом; 2) пієтичний рух в сучасн. християнстві, спрямований на пожвавлення реліг. життя, пошук нових форм культової практики (часто із застосуванням глосолалії). Охопив усі протест. течії, властивий католиц. (п’ятидесятники-католики), православ’ю (в США, Канаді). Поширений у багатьох країнах світу. Громади Х. існують в […]
(від давньоєвр. хасид – благочестивий): 1) Реліг.-містичний рух, що виник серед німецького єврейства під впливом хрестових походів, переслідувань, які сформували постійну готовність до страждань і мучеництва за віру. Носіїв ідеалу єврейськ. способу життя називали “хасидей Ашкеназ” – благочестиві з Німеччини. Розквіт цього руху припадає на 1150-1250 і пов’язаний з іменами Єлазара бен Єгуди з Вормса, […]