форми відбиття тривалості та зміни усіх видів сущого та буття. Згідно зі Святим Письмом, вічність означає сукупність усього нашого часу, має своїми атрибутами первинність та незмінність, вона є атрибутом божественного буття. Час символізує послідовність подій, їх зміну, концентрує в собі суб’єктивні прояви тварного буття. За реліг. уявленнями, на відміну від інших видів сущого людина, існуючи в часі, має стати причетною до вічності через віру, творчість і свободу. Риженко Світлана
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
«ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI В УКРАЇНІ»: СТРУКТУРУВАННЯ ПРОСТОРУ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ Й ЦЕРКВИ. ...
No Comment
You can post first response comment.