форми відбиття тривалості та зміни усіх видів сущого та буття. Згідно зі Святим Письмом, вічність означає сукупність усього нашого часу, має своїми атрибутами первинність та незмінність, вона є атрибутом божественного буття. Час символізує послідовність подій, їх зміну, концентрує в собі суб’єктивні прояви тварного буття. За реліг. уявленнями, на відміну від інших видів сущого людина, існуючи в часі, має стати причетною до вічності через віру, творчість і свободу. Риженко Світлана
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.