Вишенський Іван

(нар. між 1538-1550, за іншими даними – між 1545-1550, помер після 1620) – український чернець – аскет, письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей … нашої культурної історії” (М.Грушевський). Освіту отримав у Острозькій академії. В 70-х (за іншими даними – в 90-х) роках 16 ст. переселився на Афон (Святу Гору). Під впливоом афонської аскетичної практики і самосвіти формується як ортодокс старого русьського благочестя, виразник православного консерватизму, вбачаючи саме на цьому шляху вихід з релігійної та національної кризи, у якій опинилася Україна. В 1604 повернувся в Україну, побував у Львові, Острозі, Уневському і Манявському монастирях. Ідейні позиції В.І., його ідеалізація давньохристиянського традиціоналізму, неприйняття світської науки, філософії не знайшли розуміння в Острозькому гуртку, серед членів братств. У 1606 повернувся на Афон, де й помер. Автор багатьох релігійно-полемічних творів, спрямованих на відродження чистоти православної церкви, проти католиц. та унії. Його праці: Писаніє до всіх обще, в Лядської землі живущих (до 1596), Зачапка мудраго латынника… (бл. 1609) та ін. Климов Валерій