Богослов’я миру

сукупність поглядів на проблеми миру, мирного співіснування, які характеризують ту чи іншу християнську конфесію. Особливістю сучасних витлумачень православними богословами питань війни і миру є, по-перше, спроба “вивести” Бога за сферу факторів, що визначають наявність у світі воєн, й водночас подати мир як “ласку Божу”, “завіт і дарунок Божий”; по-друге, розгляд війни не як засобу покарання Богом людини за її гріхи, а як гріховне діяння самої людини, “для зла використовуючу даровану їй свободу волі”, ігноруючу “Божі заповіді”; по-третє, визнання джерелом воєн моральне падіння певних груп людей, приховану духовну хворобу людства. Православне Б.м. характеризує пошук загальнолюдських мотивів миротворчої діяльності на основі витлумачення життя як “дару Божого”, посягання на який є “смертним гріхом”, замахом на самого Бога. Шляхом введення в богослов’я понять “внутрішній світ” і “зовнішній світ” ідеологи православ’я містифікують джерело воєн, доповняють його також містифікованим витлумачення шляхів досягнення миру. Перш ніж говорити про мир з іншими людьми, твердять вони, людина має забезпечити мир з Богом, а також мир всередині себе, мир із своєю совістю. Засобом досягнення такої внутрішньої повноти вони вважають реліг. віру. Колодний Анатолій