Богоміли

(від імені першого проповідника Богоміла) – середньовічна єресь, що виникла в 10 ст. в Болгарії. Ідейні витоки Б. йдуть до маніхейства та павліканства. Поширилось у Візантії, Сербії, Боснії, мало прихильників в Зах. Європі. Основна книга Б. – “Іоанове євангеліє”. Вели аскетичний спосіб життя, жили в законспірованих громадах. Не визнавали вчення офіційної церкви, її ієрархії та обрядів. Соціальні погляди Б. проникнуті ідеєю непокори владним структурам і пануючій церкві. З книг Святого Письма визнавали тільки Євангеліє і Апостол. В основі релігійної системи Б. – дуалізм (розділяли світ на духовний – царство Бога і матеріальний – царство Сатани). Згідно уявлень Б., первороджений син Божий Сатаніїл, скинутий на землю за виступ проти Бога, розбудував її, створив тіло людини (душу в людину вдихнув Добрий Дух), наслав потоп, врятував свого вірного Ноя, передав Мойсею “Закон” на горі Синай, та був переможений Христом-сином Божим і відправлений в тартар (підземне царство). Але на землі залишились сподвижники Сатанаїла – демони, що живуть в усіх людях, крім Б., в яких вселився Святий Дух. Перемогу своїх ідеалів бачили не в матеріальному, а в потойбічному світі. Б. проіснувало у Візантії до 1453, а в Півд. Болгарії – до середини 18 ст., коли Б. прийняли католицизм. Відлуння Б. чути в деяких русьських апокрифах та вченні стригольників. Бучма Олег