(від грецьк. homileo – спілкуюсь з людьми) розділ богослов’я, присвячений питанням теорії і практики церковного проповідництва. Викладається в духовних навч. закладах як окрема дисципліна, призначена для підготовки священиків до проповідницької діяльності. У православній Г. вирізняються 2 основні напрями: риторичний, в якому головним для успіху проповіді вважаються красномовність та ораторські здібності, і пастирський, де наголос робиться на знанні священиком своєї пастви, на “його пастирській ревності і благочестивому житті”. Оптимальним у проповідництві, з погляду теоретиків Г., є поєднання достоїнств обох цих напрямів. В основу розробки і вивчення питань Г. у православ’ї покладено тексти “Святого Письма”, твори святих отців, зразки проповідей відомих богословів. Філоненко Микола
Гомілетика
You may also like
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Read More
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.