(1809-1852) – великий письменник, реліг. мислитель, українець, який свій талант поставив на службу російській культурі, Російському Православ’ю, ставши відтак, за Шлемкевичем, уособленням “гоголівської людини”, яка чуже приймає за своє, не вбачаючи в цьому якоїсь шкоди своєму народу. За Гоголем, Бог як внутріння причина світу є джерелом руху. Скрізь він несе з собою гармонію і закон. […]
(1813-1889) – професор філософії Київської духовної академії, з 1869 – ун-ту св.Володимира, відомий представник Київської школи філософії. Один із перших вітчизняних мислителів усвідомив методологічну цінність філософії Гегеля і опрацював її релігійно-православну інтерпретацію. В дусі християнської метафізики переосмислив вчення Гегеля про світовий дух, відкинувши розуміння Безумовного як логічного мислення. Підкреслював історичні та суб’єктивно-психологічні, ірраціональні джерела релігії. […]
(від арамейськ. – досл. “череп”) – пагорб поблизу Єрусалима, на якому у стародавніх євреїв страчували злочинців. На Г., за євангелівськими оповідями, був розп’ятий на хресті Ісус Христос. У християнстві Г. є символом мук, страждань і терпіння. Новиченко Микола
(від грецьк. homileo – спілкуюсь з людьми) розділ богослов’я, присвячений питанням теорії і практики церковного проповідництва. Викладається в духовних навч. закладах як окрема дисципліна, призначена для підготовки священиків до проповідницької діяльності. У православній Г. вирізняються 2 основні напрями: риторичний, в якому головним для успіху проповіді вважаються красномовність та ораторські здібності, і пастирський, де наголос робиться […]
(від лат. hospitalia – гостинність) – члени заснованого в період хрестових походів у 1118 катол. рицарського чернечого ордену. Залежно від місця розташування резиденції Г. останні мають інші назви: іоаніти (госпіталь св.Іоана в Єрусалимі), родоські (1306-1522 – о.Родос) або мальтійські (1530-1798 – о.Мальта) рицарі. З 1834 основне орденське управління – капітула Г. знаходиться в Римі. Тривалий […]
(від лат. hostia – жертва) – великі круглі коржики, які печуться з пшеничної муки із зображенням агнця або хреста. Використовуються для причастя в католиц. і лютеранській церквах. Филипович Людмила