Гоголь Микола

(1809-1852) – великий письменник, реліг. мислитель, українець, який свій талант поставив на службу російській культурі, Російському Православ’ю, ставши відтак, за Шлемкевичем, уособленням “гоголівської людини”, яка чуже приймає за своє, не вбачаючи в цьому якоїсь шкоди своєму народу. За Гоголем, Бог як внутріння причина світу є джерелом руху. Скрізь він несе з собою гармонію і закон. Г. вважає, що полюбити Бога людина може лише через свою любов до інших. А тому в нього відсутнє протиставлення церкви небесної і земної. Вище християн. начало в Г. не далеко відстоїть від земного. На його думку, Церква наша має святитися у нас, а не в словах наших, а ми повинні бути церквою нашою і нами має бути проголошена її правда. Тут відчувається відхід мислителя від ортодоксальності православ’я, симпатії його до протестантизму. Г. стає на шлях секуляризації релігії, але це у нього виражається не в ухиленнях “від прямого життя в Христі”, а в перетворенні принципів християнства в живу справу його послідовників. Як віруючий-християнин Г. віддає данину своєї шани чернецтву, проте водночас з’ясовує ситуацію “віддалення від Бога” з моральної точки зору. Він закликає одягнути “розумову ризу чернецтва” і “всього себе умертвивши для себе, а не для вітчизни”, жити в такий спосіб. Монашество для Г. – символ безспірної відданості людини справі. Християнське віддалення від світу з метою спасіння своєї душі обертається у мислителя скоріше як повернення і занурення у світ. Г. вважав, що Ісус вимагає від людини молитви справ, а не молитви слів. Для нього добрий вчинок власне і є благочестивою справою молитви. Центром уваги для Г. релігія стала не зразу. В його духовній еволюції виділяють естетичний, етичний і релігійний періоди. Поступово “стояння перед Богом” переросло у Г. в потребу. Релігійну реформу життя мислитель починає з себе, хоч і має на оці в перспективі “спільні справи”. Про релігійний період його життя можна говорити лише з сорокових років “Вибрані місця з переписки з друзями” (1847) засвідчують наявність у Г. вже цілісної системи релігійного світогляду. Колодний Анатолій