(санскр.) – одна з головних міфологем в релігійній системі індуїзму. У ведичній літературі застосовується як займенник (“Я”, “себе”), у значенні “тіло”, (перш за все в Упанішадах), як означення суб’єктивної психічної основи, індивідуального буття, “душі” в особистому та універсальному розуміннях. В останньому значенні А. постає як першопричина, що обіймає все суще та не має ніяких конкретних характеристик. Як суб’єктивна індивідуальна основа А. протиставляється об’єктивній первісній реальності – Брахману, але, зрештою, співпадає з ним. Савіна Ірина
Атман
You may also like
ФЕНОМЕН РЕЛІГІЄЗНАВСТВА
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
Read More
Історія Релігії в Україні. Том 4. Католицизм
У книзі дається повний виклад історії католицизму в Україні від княжої доби до відновлення незалежності України в 1991 ...
Read More
УКРАЇНА ПОЛІКОНФЕСІЙНА
Вступ. Конфесія як інституалізована релігійність (А.Колодний). Розділ 1. КОНФЕСІЙНЕ БАГАТОМАНІТТЯ СВІТУ ТА УКРАЇНИ (А.Колодний) 1. Релігія в контексті ...
Read More
No Comment
You can post first response comment.