Атман

(санскр.) – одна з головних міфологем в релігійній системі індуїзму. У ведичній літературі застосовується як займенник (“Я”, “себе”), у значенні “тіло”, (перш за все в Упанішадах), як означення суб’єктивної психічної основи, індивідуального буття, “душі” в особистому та універсальному розуміннях. В останньому значенні А. постає як першопричина, що обіймає все суще та не має ніяких конкретних характеристик. Як суб’єктивна індивідуальна основа А. протиставляється об’єктивній первісній реальності – Брахману, але, зрештою, співпадає з ним. Савіна Ірина