Аугсбургське сповідання

(лат. “Confessio Augustana”) – релігійно-церковний документ, що містить виклад основ віровчення лютеранства. “А.с.” має дві частини: 1-а включає в себе 21 статтю віри – про трійцю, первородний гріх, Ісуса Христа, виправдання вірою та ін., а 2-а – сім статей, де описуються заблудження і зловживання папської церкви, які мала усунути Реформація. Документ став маніфестом молодої бюргергської церкви, що виступила з вимогами ліквідувати пишну обрядовість і спростити церковну ієрархію. В червні 1530 він був представлений в Аугсбурзі на розгляд рейхстагу та імператора і відкинутий ними. Щоб нейтралізувати вплив “А.с.”, католики підготували на нього “Спростування”, а між католиками і протестантами спалахнула війна. За умовами Аугсбургського релігійного миру (1555) “А.с.” дістало офіційно-правове визнання, а запровадження в князівствах релігії стало прерогативою князів (за принципом “чия влада, того й віра”). Разом з “Апологією” та ін. богословськими творами “А.с.” входить у “Книгу згоди” – своєрідну священну книгу для всіх лютеран, в якій викладаються фундаментальні положення та виправдання їх віри як віри істинної, такої, що відновлює дійсне значення “слова Божого”. Філоненко Микола