Бубер Мартин

(1878-1965) – євр. реліг. філософ, представник “діалогічного персоналізму”. Б. розрізнює два світи, обумовлені ставленням індивіда до реальності: перший грунтується на відносинах “Я – Воно”, коли людина сприймає довкілля знеособлені об’єкти, другий – на відносинах “Я – Ти”, що передбачає встановлення невідчужених зв’язків з оточенням. Б. розумів любов як відповідальність Я перед Ти, Бога – як зустріч людини з вічним Ти. Особливою сферою зацікавлень Б. були містика, філософія та етика хасидизму, звідки він виводив “діалогічний” дух, який протистоїть грецькому монологізму. Його праці: “Я і Ти” (1924), “Статті про діалогічний принцип” (1954), “Царство боже” та ін. Єленський Віктор