(від грецьк. monachos – самітний, відлюдний) – особливо ревний прихильник праведного життя в христ., буддизмі та деяких ін. релігіях, який з метою особистого спасіння добровільно пориває з миром, бере обітниці нестяжання, безшлюбності, послуху. Реалізуючи аскетичний ідеал, Ч. може проживати усамітнено (анахоретство, скитство) або в чернечій громаді, організованій за певним статутом (див. Монастир). Ступені для Ч.: рясофор, малосхимник, великосхимник. Зміна Ч. свого імені при постриженні символізує смерть старої і появу нової людини, а чорний колір одягу (звідси – чернець) – відречення від миру. Климов Валерій
No Comment
You can post first response comment.