Етнос і релігія

поняття, що відображають взаємозумовлені, складні й суперечливі, зв’язки національно-конфесійного буття. Хоча у виникнені і відтворенні реліг. вірувань етнічний фактор і відіграє важливу роль, навіть існують етнічні корені релігії, проте однакова конфесійність не є обов’язковою ознакою етнічної спільності. Світові і навіть національні релігії охоплюють різні народи. Етнічні зв’язки міцніші від конфесійних. Так, належність до християнства не призвела до нівелювання відмінностей між народами, які дотримуються його. Українці, зберігаючи свою етнічну єдність, водночас належать до різних християнських конфесій. Зв’язок національного і релігійного складався історично й існує, по суті, у всіх релігіях. Тому релігій взагалі немає, існують лише своєрідні конфесійно-етнічні різновиди їх. Конфесійно-етнічні утворення мають динамічний характер, зумовлений розвитком економічного, політичного і духовного життя того чи іншого етносу. Проникнення релігійного в національне і навпаки, тривала їх взаємодія ведуть до виникнення неподільного синкретичного утворення. Конфесійна неоднородність часто призводила до конфліктних ситуацій в міжнаціональних відносинах. Останнє породжувало й посилювало міжконфесійну нетерпимість. Колодний Анатолій