(давньо-євр. “допомога”) – іуд. священник срд. 5 ст. до н.е., видатний реліг.-політ. діяч т.зв. “Післяполонного” періоду. Очолював рух за видновлення культу Яхве серед іудеїв, що поверталися з Вавил. полону. Оприлюднив і витлумачив П’ятикнижжя Мойсея. Вірогідно, що саме під керівн. Е. завершилася кодифікація та канонізація П’ятикнижжя з метою зміцнення у Палестині культу Яхве та теокр. влади. […]
(від грецьк. esoterikos – таємний, внутрішній) – феномен культури різних епох, що включає, з одного боку, віру в існування надприродного світу, містичні уявлення про нього, з другого – магічні засоби спілкування з ним, підкорення його своїм інтересам. Е. притаманний як традиційно-доктринальним релігіям, так і позавіросповідним містичним течіям. Іноді Е. розглядається як надзвичайно глибокі позитивні знання […]