(від грецьк. esoterikos – таємний, внутрішній) – феномен культури різних епох, що включає, з одного боку, віру в існування надприродного світу, містичні уявлення про нього, з другого – магічні засоби спілкування з ним, підкорення його своїм інтересам. Е. притаманний як традиційно-доктринальним релігіям, так і позавіросповідним містичним течіям. Іноді Е. розглядається як надзвичайно глибокі позитивні знання про світ, приховані від “непосвячених”. В Стародавньому світі Е. набирав форми даосизму, орфізму, піфагореїзму, гностицизму; в Середньовічній культурі були поширені нумерологія, фізіогноміка, алхімія, астрологія. Специфічною формою Е. є окультизм. Проявом Е. в масовій свідомості є езотеричні вірування, які в сучасних формах виникли на межі 19-20 ст. (теософія, антропософія, вчення Гурджієва, екстрасенсорика тощо). Езотеричні вірування сприяли пожвавленню інтересу до традиційних релігій і були формою опозиції офіційній ідеології. Щедрін Анатолій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.