(від грецьк. esoterikos – таємний, внутрішній) – феномен культури різних епох, що включає, з одного боку, віру в існування надприродного світу, містичні уявлення про нього, з другого – магічні засоби спілкування з ним, підкорення його своїм інтересам. Е. притаманний як традиційно-доктринальним релігіям, так і позавіросповідним містичним течіям. Іноді Е. розглядається як надзвичайно глибокі позитивні знання про світ, приховані від “непосвячених”. В Стародавньому світі Е. набирав форми даосизму, орфізму, піфагореїзму, гностицизму; в Середньовічній культурі були поширені нумерологія, фізіогноміка, алхімія, астрологія. Специфічною формою Е. є окультизм. Проявом Е. в масовій свідомості є езотеричні вірування, які в сучасних формах виникли на межі 19-20 ст. (теософія, антропософія, вчення Гурджієва, екстрасенсорика тощо). Езотеричні вірування сприяли пожвавленню інтересу до традиційних релігій і були формою опозиції офіційній ідеології. Щедрін Анатолій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.