Фідеїзм

(від лат. fides – віра) – філос концепція, що проголошує необхідність реліг. віри поряд із знанням і використовує його для обгрунтування релігії. Ф. властивий неотомізму, прагматизму, персоналізму, екзистенціалізму та ін. За уявленнями Ф. істинний, всеосяжний світогляд неможливий без релігійної віри, бо наука має справу лише з природними явищами і не може дати переконливі відповіді на проблеми духовного життя людини. Така можливість закріплюється за релігією, яка оголошується єдиним джерелом високої духовності і надійною опорою моральності. Тенденційно інтерпретуючи діалектику абсолютного і відносного в процесі людського пізнання, обмежуючи сферу дії науки переважно світом “видимої” природи, Ф. заперечує світоглядне значення наукових знань і відводить вирішальну роль у розумінні світу реліг вірі. “Контакти” нинішньої ідеалістичної філософії і Ф. останнім часом знайшли свій прояв у “філософізації релігії”, “сакралізації філософії”, поширенні своєрідних теолого-філософських концепцій на зразок христ. еволюцінізму або теології культури. З ін. боку, мовою філософії відтворюються христ. сюжети “гріховності”, “очищення”, “воздаяння” тощо. Філоненко Микола