(від грецьк. hermeneutikos – пояснюючий) – в широк. розумінні – тлумачення бібл. текстів та вчення про способи такого тлумачення, у вужчому – вищий, порівняно з екзегезою біблійною, рівень освоєння тексту, що грунтується на потребі його актуального розуміння. Головне тут – не лише екзегетичне з’ясування змісту та первісного, часом дослівного значення (“тоді” і “там”), а й включення тих чи інших положень до сучасного контексту, відчуття їхнього значення “тепер” і “тут”. Це дозволяє опанувати універсальний смисл тексту, сприйняти його як феномен, що живе й розвивається в історії. Подібний підхід в релігійній герменевтиці тісно пов’язаний з уявленнями про богодухновенний характер біблійних текстів, їхню вічну цінність. Головащенко Сергій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.