(лат. irrationalis – нерозумний) – властивий реліг.-філос. концепціям принцип, що обмежує, або заперечує можливості розуму, мислення в пізнавальному процесі людини. Натомість, інтуїція, почуття, інстинкт, любов тощо проголошуються визначальними чинниками, джерелами пізнання, дані яких розум лише упорядковує. В історико-філос. контексті наявними є дві інтерпретації І. Йдеться про І. як принцип абсол. протиставлення раціональному. Звідси, за І. визнається все, що не підкоряється законам логіки. Згідно з другою інтерпретацією, І. тлумачиться як тінь розуму, або слід раціонального, яке повинне бути зняте, подолане останнім. Сарапін Олександр
No Comment
You can post first response comment.