термін, яким позначають оформлені в другій пол. 20 ст. нові конфесії, реліг. групи, духовні течії, церкви, в появі яких відбилися модернові процеси в реліг. сфері. Зумовлені змінами світоглядних парадигм, кризою традиц. Релігій, взаємовпливами різних культурних світів, Н., водночас, виступають результатом реліг. ініціативи окремих осіб, які, базуючись на певній віросповідній традиції або синкретизмі декількох, творять нове віровчення, культ, організацію. Остання вважається самодостатньою і незалежною від будь-якого реліг. центру, а її засновник і керівник – обраним Богом. Класифікуючи численні Н., виділяють утворення неохристиян., неоорієнтал. (необуддизм, неоіндуїзм), неоязичн., нью-ейджівської (синкретич.) орієнтації. Як правило, Н. – це частина молодіжних рухів, що виникають в середовищі інтелектуалізованих верств населення. В Україні представлені майже всі відомі в світі Н. Филипович Людмила.
No Comment
You can post first response comment.