процес психологічного впливу, розрахований на некритичне сприйняття інформації, яка передається. Н. може відбуватися за допомогою вербальних або невербальних прийомів, бути за змістом імперативним (сугестивним) або неімперативним, тобто здійснюватися шляхом непомітного для об’єкту Н. приєднання до його стану (характеру рухів, мовлення, почуттів) з подальшим досягненням мети Н. Сприйнятливість до дії Н. зростає при існуванні в особи […]
у світогл.-релігійному контексті прилучення людини по віри в надприродне або ж перехід з одного віросповідання в інше (див. також Прозелітизм). Реліг. Н. – мета місіонерської діяльності в усіх релігіях світу. Свистунов Сергій
(тадж. нав – новий, руз – день) – свято Нового року за сонячним літочисленням у персомовних народів, яке співпадає є весняним рівноденням. Після поширення ісламу в Ірані і Середній Азії Н. був заборонений, але, не дивлячись на переслідування, широко відзначався в народі. Особливо популярні його обряди, пов’язані з практикою землеробства (обряд першої борозни – початок […]
за Єванг., проповідь Христа на горі перед апостолами. Стислий виклад соціальних і моральних принципів первісного християнства; розкриття істотної відмінності Нового Завіту від Старого; переосмислення моральності на засадах любові – центральної для християнського віровчення категорії, зміст якої поєднує сферу онтології, гносеології, етики й естетики. В Н.п. підноситься значимість в суспільстві тих, хто духовно великий, хто вирізняється […]
одна з форм сприйняття майбутнього в духовному житті людини, де бажане, потрібне чи необхідне пов’язане з вірою в надприродне. Гарантом Н.р. виступає Бог, а засобом утвердження – молитва і послідовне слідування вченню (заповідям) про блаженство. З Н.р. пов’язана діалогічність реліг. свідомості, а сам діалог реалізується в богослужінні, молитві, медитації. Любчик Володимир
в академічному релігієзнавстві категорія, що виражає всезагальне і найбільш істотне в предметах релігійної віри – образах і уявленнях релігійної свідомості. Н. – гносеологічна ознака образів богів, духів, душ тощо, а також сакральних зв’язків і властивостей реальних предметів і явищ. Н. релігійного феномену – категорія підрядна загальнофілософському розумінню надприродного, співвідносного з природним як об’єктивно сущим. Але […]
(1905-1976) – релігійний діяч, історик церкви, доктор філософії (1951). Професор Оттавського та Монреальського університетів, ректор Української духовної семінарії ім. св.Йосафата в Римі, генеральний консультор Василіанського чину, професор Католицького університету в Оттаві. Редактор ряду церковних видань. Член Наукового товариства ім.Шевченка. Його праці: “Св.Володимир Великий” (1954), “Папа Іннокентій ХІ і Україна” (1957), “Київські і галицькі митрополити” (1962). […]
так іноді в Євангеліях від Матвія, Марка, Луки називають Ісуса Христа, який до 30-річного віку проживав у місті Назарет (Палестина). Любчик Володимир
(від давньоєвр. назар – відмовлятися, утримуватися) – проповідники в Давн.Іудеї. Вели аскетич. спосіб життя, відмовлялися стригти волосся та вживати вино, відкидали мирські втіхи й радощі. В останні ст. до н.е. рух Н. злився із сектою ессеїв. Ймовірно, з цих кіл вийшли перші християни. Єленський Віктор
мусульманська канонічна молитва, яку виконують п’ять разів на день. Молитву можна виконувати у будь-якому місці, але їй обов’язково має передувати ритуальне вмивання. Зміст Н. – прославлення Аллаха, його доброти і величі, вираз покори йому. Лубський Володимир
каз, виданий французьким королем Генріхом IV Бурбоном у 1598 на завершення релігійних воєн у Франції між католиками та гугенотами-протестантами. Проголошував католицизм панівною релігією у Франції, але водночас надавав гугенотам свободу віросповідання та деякі політичні та громадянські права (напр., обіймати державні посади), що дало змогу перетворити гугенотський Південь із самостійної республіки на “державу в державі”. Е. […]
виборний служитель культу з числа мирян у безпопівських общинах (див. Безпопівщина). В обов’язки Н. входять відправлення духовної служби і треб, здійснення таїнств хрещення і сповіді, а у безпопівців-шлюбників також шлюбу таїнства. Філоненко Микола
(міфологічна, натур-міфологічна, астрально-міфологічна) – концепція походження релігії, яка пов’язує виникнення вірувань з тлумаченням давніми людьми явищ природи, особливо метеорологічних і астральних. Вивчення матеріалів з порівн. міфології і філології індоєвропейців та інших народів привело Я.Грімма, А.Куна, М.Мюллера та ін. авторів Н.т. до висновку, що ранні релігійні вірування, ототожнювані ними з міфологією, зародилися внаслідок нерозуміння грізних сил […]
релігійно-філос. вчення, яке претендує на розкриття внутрішнього механізму дії універсальних сил Всесвіту. Концепції Н.Р. базуються на вченні Христа. Засновник Н.Р. – американський врач-психотерапевт Єрнст Холмс, який в 1919 написав книгу “Творчий розум і успіх”, що й досі вважається своєрідною біблією Н.Р. В 1991 на базі Н.Р. створено “Міжнародний альянс нового мислення” (INTA), в який входить […]
релігійні вірування і культові дії, притаманні тому чи іншому народу, нації. До них належать іудаїзм, індуїзм, синтоїзм, конфуціанство та інші релігії, пов’язані за певною національністю. У національних релігіях конфесійні і етнічні кордони, як правило, співпадають, хоча за певних умов і обставин їх прихильниками можуть бути особи інших національностей. Існуючи на конкретному етнічному грунті, вони тісно […]