одна з форм сприйняття майбутнього в духовному житті людини, де бажане, потрібне чи необхідне пов’язане з вірою в надприродне. Гарантом Н.р. виступає Бог, а засобом утвердження – молитва і послідовне слідування вченню (заповідям) про блаженство. З Н.р. пов’язана діалогічність реліг. свідомості, а сам діалог реалізується в богослужінні, молитві, медитації. Любчик Володимир
в академічному релігієзнавстві категорія, що виражає всезагальне і найбільш істотне в предметах релігійної віри – образах і уявленнях релігійної свідомості. Н. – гносеологічна ознака образів богів, духів, душ тощо, а також сакральних зв’язків і властивостей реальних предметів і явищ. Н. релігійного феномену – категорія підрядна загальнофілософському розумінню надприродного, співвідносного з природним як об’єктивно сущим. Але […]