(від грецьк. nomos – закон, kanon – правило) – зб. візант. (церковного) права, що включав імператорські постанови (nomoi) 5-9 ст., які стосувалися церкви, та церковні правила (kanon) 6-7 ст., з тлумаченнями до них Феодора Вальгамона та ін. авторів (12 ст.). Відомий “Н.” в 50 і 14 титулах (розділах). Останній в давньорус. редакції в кін. 13 ст. ліг в основу “Кормчої книги” (старосл. “кръмчии” – керманич), якою керувалися з питань православного церковного права. Моргун Григорій
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
Монографія, яка присвячується 20-літтю Міжнародного центру вивчення права і релігії Школи права ім. Д.Р.Кларка при Університеті Брігама Янга (США), ...
Монографія присвячена аналізу феномену релігієзнавства, його співвідношення з теологією й атеїзмом. Розкривається авторське бачення природи релігієзнавства в його ...
No Comment
You can post first response comment.