(від грецьк. nomos – закон, kanon – правило) – зб. візант. (церковного) права, що включав імператорські постанови (nomoi) 5-9 ст., які стосувалися церкви, та церковні правила (kanon) 6-7 ст., з тлумаченнями до них Феодора Вальгамона та ін. авторів (12 ст.). Відомий “Н.” в 50 і 14 титулах (розділах). Останній в давньорус. редакції в кін. 13 ст. ліг в основу “Кормчої книги” (старосл. “кръмчии” – керманич), якою керувалися з питань православного церковного права. Моргун Григорій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.