Оракул

(лат. oraculum – кажу, прошу) – у старод. греків і римлян віщуюче божество. Його віщування одержували в певному місці через посередників -жреців відповідного божества; вони ж витлумачували одержану відповідь. Найбільш славнозвісні оракули античного світу – Дельфійський, Додонський, Делоський. У старод. Римі за наказом сенату і в присутності членів магістрату для вирішення питань розкривали так звані Сивілині книги. Відповіді оракула за звичаєм мали туманний, двозначний характер, що давало можливість різних тлумачень. До оракулів звертались для передбачення майбутнього, керівництва в практичному житті і навіть для розв”язання державних питань. Щедрін Володимир