найбільше методист. об’єднання в США (понад 10 млн. послідовників). Активно впливає через своїх представників як у республіканській, так і в демократичній партії на політ. життя країни. Дотримується ліберальних позицій. Виникла в наслідок об’єднання методист. церкви і Євангеліч. церкви об’єднаних братів у 1968. Філіали О.м.ц. є в 28 країнах. Автономні методист. церкви, які перебувають під контролем […]
релігійне присягання на виконання певної боговгодної справи, з яким віруючі звертаються до Бога чи певного святого з надією на здійснення свого прохання. За своїм характером О. поділяються на особисті і громадські. Відомі також монаші О. Церква надає О. великого дисциплінарного значення, але вони є актами доброї волі й не можуть перевищувати реальні можливості особи. Порушення […]
земля ханаанеян, амореян, хіввеян та інших стародавн. племен, що, за старозавіт. традицією, була обіцяна Яхве синам Ізраїлевим (Вих 3;8). Елемент завіту між Яхве і народом Ізраїля. За даними археолог. розкопок, ізраїльські племена розпочали завоювання Палестини в кін. 3 ст. до н.е. Ці завоювання склали підгрунтя біблійного епосу, що приписує цю військову кампанію Ісусу Навіну. Єленський […]
згідно із біблійною традицією, земля обіцяна Авраамові Ягве. Елемент двосторонніх зобов’язань між Ягве і обраним народом: Бог віддає йому землю “від ріки Єгипетської” (сучасн. р. Ваді ал-Аріш, яка відокремлює Палестину від Сінайського півострова) до “великої ріки Євфрат” (Бут 15, 18-21), а народ зобов’язується шанувати Бога і виконувати його настанови. Єленський Віктор
опозиційна щодо патріаршої церкви течія в рос. православ’ї, яка виникла весною 1922. Причина О. – неприйняття частиною єпископату і духовенства РПЦ негативного ставлення патріарха Тихона та його прибічників до радянської влади. У квітні 1923 обновленці провели Собор, який схвалив перетворення у країні, позбавив патріарха Тихона сану. В Україну О. рух проник влітку 1922. Партійні органи, […]
прихильники опозиційної щодо патріарха Тихона течії в російському православ’ї. Виділяють три основні напрямки, рівним числом представлені у Вищому Церкоовному управлінні. Це – “Жива церква”, від якої відокремилося більш помірковане крило, утворивши “Союз церковного відродження”. Група радикалів на чолі із О.Введенським відійшла від “Союзу”, організувавшись у “Союз громад давньоапстольської церкви / Давньоапостольська церква”. До О. належав […]
стан особистості та процес, в результаті якого вона набуває божественних рис. В східній релігії вчать про необхідність злиття людської душі з Абсолютом і в такий спосіб можливість стати Богом за природою. Традиційне христ. розуміє спасіння як сходження до стану обожнення всього людського єства (душі і тіла) за благодаттю Бога, а не за природними якостями. Вперше […]
реліг.-магічн. обряд відрізання крайньої плоті статевого органу чоловіків. У первісному суспільстві – елемент обрядового комплексу посвячення юнаків у групу воїнів – повноправних членів роду (ініціація). В первісному значенні зберігся серед племен Австралії та Океанії, деяких народів Африки. В ісл. О. має реліг.-містичне значення, постає важливим елементом конфесійної ідентифікації, здійснюється над підлітками. В іуд. центральний, з […]
у християнстві розуміється як нерукотворне зображення лика Христа на убрусі, яким спаситель витер своє обличчя. О. розуміється і як іконописне зображення лика Господа, Богородиці чи Святого. Христокін Геннадій
згідно християнського вчення, в людську матеріальну природу закладено духовне начало – душу. Вона має властивості, подібні Богові: розум, волю, моральні почуття (моральний закон). Подоба Божа означає, що людина має постійно удосконалювати духовні дари (дух, властивий душі). Докаш Віталій
сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єктивує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двобічних відносин між людиною і надприродними об’єктами. Віруючі виходять з того, що О.р. можуть надприродним чином впливати на процеси і явища довкілля, служити формою зв’язку їх з богом. Складною є система обрядових дій в сучасних світових релігіях. Центральне місце […]
діяльність частини греко-католицького духовенства на початку 60-х рр. 19 ст. з метою очищення східного обряду своєї церкви від доміщок католицизму. Це була протидія дальшій латинізації уніатської церкви в Галичині. Одним з ініціаторів О.б. був релігійний і культурно-освітній діяч, священик, письменник І.Наумович (1826-1891). Фактично завершилась прийняттям “Конкордії” в 1863. Колектив Релігієзнавчого Словника
(від лат. obscurus – темний, затемнюючий) – протидія розвитку науки і освіти під приводом необхідності збереження старих вірувань, які розглядаються як вічні і непорушні істини. Термін ввійшов у вжиток після виходу у світ відомої сатиричної праці іспанських гуманістів “Листи темних людей” (1515-1517), в якій неосвічені церковники названі “темними людьми”. Під О. мається на увазі частіше […]