Оракул

(лат. oraculum – кажу, прошу) – у старод. греків і римлян віщуюче божество. Його віщування одержували в певному місці через посередників -жреців відповідного божества; вони ж витлумачували одержану відповідь. Найбільш славнозвісні оракули античного світу – Дельфійський, Додонський, Делоський. У старод. Римі за наказом сенату і в присутності членів магістрату для вирішення питань розкривали так звані […]

Оранта

(лат. – “та, що молиться”) – іконографічний образ Богоматері, що сформувався у срд. віки. Богородиця-О. зображена на повний зріст, ніби за молитвою – з піднятими на рівень обличчя руками та повернутими від себе долонями. Образ О. був поширений в іконографії Руси-України: мозаїчне зображення на куполі Софії Київської є класичним втіленням цього образу . Головащенко Сергій.

Організації релігійних типів

система різновидів організаційно оформлених реліг. об’єднень, що мають управлінські і виконавчі органи, чітку структуру, цілісність і єдність яких забезпечується змістом реліг. парадигми і культу. Типологія О.р. розроблена в релігієзнавстві (для христ. конфесій) нім. соціологами М.Вебером і Е.Трельчем. Більшість сучасних релігієзнавців виділяють три основних типи О.р.т. – “церква”, “секта”, “деномінація”. Для більш повної характеристики системи О.р.т. […]

Організація Ісламської Конференції

міжнародна мусульманська організація, створена в 1969 на конференції голів держав та урядів мусульманських країн у Рабаті (Марокко). Об’єднує понад 40 країн, а також ряд міжнародних організацій; з 1975 має статус спостерігача при ООН. Згідно Статуту О.І.К., її вищим органом є конференція голів держав та урядів, яка проводиться один раз на три роки; політичний орган О.І.К. […]

Організація релігійна

об’єднання послідовників певного віросповідання, цілісність і єдність якого забезпечується змістом віровчення (догмати, ідеї, морально-світоглядні ціннсті, традиції) та культу, системою організаційних принципів, правил, ролей. За своїм призначенням і функцінальною сутністю О.р. бувають двох видів: О.р., які створюються віруючими для спільного задоволення своїх реліг. потреб, здійснення реліг. культу, забезпечення функціонування даного віросповідання в суспільстві, регіоні, населеному пункті, […]

Орден Братів Християнських Шкіл

освітянський орден, який виник із об”єднання вчителів з організованого в кін. 17 ст. в м.Ріме (Франція) каноником Йоаном Хрестителем де ля Саль. О.Б.Х.Ш. об”єднував людей, які не приймали священництва і все своє життя присвячували вихованню дітей з найбідніших верств суспільства. Діяльність ордену зазнавала протидії не лише влади, а й вчителів інших шкіл. Проте педагогічні реформи, […]

Орден Лицарів Бога-Сонця

релігійна організація, створена В.Шаяном у Львові в 1943. Символіка її взята від культу Бога-Сонця у язичників, яка проглядається, зокрема, у “Поученні” Володимира Мономаха. Змістом діяльності О. було відродження стародавньої релігії предків та світоглядно-духовний опір ідеології німецького фашизму та російського комунізму. В УПА діяла повстанська група ім.Перуна. Діяльність О. була продовжена в діаспорі під назвою “Орден […]

Ордени чернечі

властиві катол. церкві об’єднання ченців, монастирів на основі прихильності особливим статутам, певним принципам чернечого життя і з метою захисту, утвердження катол. віри. Характерними для О.ч. є незалежність від місцевої церковної влади, підпорядкованість безпосередньо Апостольській столиці, особлива структура, власна ієрархія тощо. Найбільшого поширення набули О. св.Бенедикта, св.Августина, св.Домініка, св.Франциска, товариство Ісуса (єзуїтський О.) та ін. О., […]

Ординарій

1) назва требника у катол. церкві; 2) суддя у духовних справах, посада, яка відповідає єпископу. Яремчук Володимир

Ориген

(185-245) – давньохрист. богослов і філософ, представник ранньої патристики. Вчився у школі Аммонія Саккаса, з якої вийшов Плотін. Автор понад 2 тис. творів, присвячених питанням християнства і обгрунтуванню біблійного вчення. Намагався зблизити християнство з поглядами давньогрец. філософів, зокрема Платона і стоїків, у зв’язку з чим на V Вселен. соборі (553) був звинувачений у єресі. Його […]

Ортодоксія

(від грецьк. ortodoxia – правильна думка) – в релігії – правовір’я, прихильність і неухильне слідування традиційному вченню церкви. Поняття О. з’явилось у христ. у 2 ст. у зв’язку з виникненням перших єресей і використовувалася як антипод їх “різнодумству” – гетеродоксії. З утворенням церкви стало вживатися у знач. вірності незмінним догматам христ. віри і випливаючих з […]

Орфізм

реліг.-містич. течія, що вин. у 8-7 ст. до н.е. в Аттіці і названа на честь легендарного Орфея. О. пов’язаний з екстатич. містеріями, культами Деметри і Діоніса, землероб. магією. Вступив у суперечність з основними положеннями олімп. релігії. Пслідовники О. виступали з проповіддю ідей спокути і аскетизму, протиставляли душу і тіло як добре і зле начала. Ідеї […]