Ордени чернечі

властиві катол. церкві об’єднання ченців, монастирів на основі прихильності особливим статутам, певним принципам чернечого життя і з метою захисту, утвердження катол. віри. Характерними для О.ч. є незалежність від місцевої церковної влади, підпорядкованість безпосередньо Апостольській столиці, особлива структура, власна ієрархія тощо. Найбільшого поширення набули О. св.Бенедикта, св.Августина, св.Домініка, св.Франциска, товариство Ісуса (єзуїтський О.) та ін. О., як чооловічі, так і жіночі. Серед вихованців О. велика кількість пап, кардиналів, єпископів. В Україні в різний час, особливо після захоплення укр. земель Польщею, діяли О. домініканів, єзуїтів, францисканів, бернардинів та ін. На зразок катол. орденів тут було створено чернечий Чин св.Василя Великого (1617). Особливий тип орденів складали О.в.-ч., що поєднували в своїх статутах чернечі і військові (рицарські) прагнення, передбачали збройний захист своєї віри. Найбільш давні О.в.-ч. – іоанітів (пізніше – Мальтійський), Тевтонський, тамплієрів (храмовників) та ін. Нині справами О.ч. керує спеціальна конгрегація Апостольського Престолу. (Див. Римсько-католицька церква в Україні). Климов Валерій