реліг.-магічн. обряд відрізання крайньої плоті статевого органу чоловіків. У первісному суспільстві – елемент обрядового комплексу посвячення юнаків у групу воїнів – повноправних членів роду (ініціація). В первісному значенні зберігся серед племен Австралії та Океанії, деяких народів Африки. В ісл. О. має реліг.-містичне значення, постає важливим елементом конфесійної ідентифікації, здійснюється над підлітками. В іуд. центральний, з […]
у християнстві розуміється як нерукотворне зображення лика Христа на убрусі, яким спаситель витер своє обличчя. О. розуміється і як іконописне зображення лика Господа, Богородиці чи Святого. Христокін Геннадій
згідно християнського вчення, в людську матеріальну природу закладено духовне начало – душу. Вона має властивості, подібні Богові: розум, волю, моральні почуття (моральний закон). Подоба Божа означає, що людина має постійно удосконалювати духовні дари (дух, властивий душі). Докаш Віталій
сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єктивує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двобічних відносин між людиною і надприродними об’єктами. Віруючі виходять з того, що О.р. можуть надприродним чином впливати на процеси і явища довкілля, служити формою зв’язку їх з богом. Складною є система обрядових дій в сучасних світових релігіях. Центральне місце […]
діяльність частини греко-католицького духовенства на початку 60-х рр. 19 ст. з метою очищення східного обряду своєї церкви від доміщок католицизму. Це була протидія дальшій латинізації уніатської церкви в Галичині. Одним з ініціаторів О.б. був релігійний і культурно-освітній діяч, священик, письменник І.Наумович (1826-1891). Фактично завершилась прийняттям “Конкордії” в 1863. Колектив Релігієзнавчого Словника