адміністративно-судова посадова особа у православних церквах, помічник архієрея у справі всебічного нагляду за станом церков і духовенства у благочинні, за виконанням наказів церк. влади. Має права судді з питань, які не вимагають формального церк. судочинства. Розрізняють: 1) Б. приходських церков (в РПЦ призначається правлячим архиреєм. В Україні до 1881 обиралися духовенством благочиння; 2) старших Б., […]
1) щасливі, благословенні (Мт 5.3; Лк 6.20 та ін.); 2) особливий розряд подвижників та подвижниць (юродиві), що заради Христа та спасіння своєї душі відмовились від загальноприйнятого способу життя, добровільно поневіряються та видають із себе божевільних. В католиц. – особи, що пройшли перший етап канонізації і беатифіковані папою. В правосл. – юродиві та деякі святі (в […]
найвище щастя, ціль життя кожного християнина, що досягається втіленням у життєдіяльності вимог христ. морального закону. Стан духовного задоволення, яке в повній мірі може бути осягнуте лише в раю (найвище і вічне Б.). Шлях досягнення Б. у христ. вказаний у Нагорній проповіді Христа (МТ 5.3-12). Саган Олександр
в релігії – один із видів злочинів проти віри і настанов церкви. Як і богохульство, вважається гріхом, за який людина має відповідати перед Богом. Православний катехізис визначає Б. як “уїдливу насмішку, що виказує явну неповагу до правил і обрядів церкви православної і взагалі християнської”. Б. вважались також нешанобливі висловлювання, особливо публічні, щодо тих предметів православної […]
верховна надприродна сутність, яка, згідно різних реліг. вчень, будучи наділеною вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу і детермінантом всього, що в ньому відбувається. Якщо первісні реліг. уявлення характеризує віра в багатьох богів, які є вищою силою щодо певних сфер світобудови, або ж виділення з них одного як головного, то в розвинених реліг. […]
головне жіноче божество в більшості язичн. релігій світу, що асоціюється з землею, з жіночим творчим началом в природі. Ця творча функція Б.-м. має кілька аспектів. Богиня бере участь у створенні світу, богів, людей, тварин і в цьому проявляє свою софійну природу. Є покровителькою родючості грунту, худоби і людини, чим надає значення сенсу життя і безмертя […]
найбільш рання і проста форма протидії релігії, що знаходилася ще в межах реліг. свідомості. Причинами появи Б. є: усвідомлення байдужості й відстороненості Бога від соціальної несправедливості, інших людських бід; спричинений горем, невлаштованістю і невдачами життя відчай, невдоволення собою і життям. Б. проявляється як у вигляді докорів надприродним силам, так і в почутті зневаги, неприязні до […]
боязнь віруючої людини за можливе порушення реліг. приписів і очікування Божого воздаяння за гріхи. Стверджуючи повну залежність долі людини від волі Бога, церква зв’язувала її життя жорсткою системою норм і правил. Їх невиконання розглядалося як гріховна справа, за що людина мала отримати Божу відплату. Зміцненню Б. слугує уява про потойбічне життя та пекло. Б. оголошується […]
реліг.-філософ. течія в Росії, що ставила за мету створення нової релігії – релігії без Бога. Б. виникло після поразки революції 1905-1907 і відображало розгубленість певної частини соціал-демократії та інтелігенції. Позиції Б. поділяли, зокрема, Базаров, Богданов, Валентинов, Луначарський, Юшкевич та ін. Проповідуючи ідеї нової, “соціалістичної реліг. свідомості”, прибічники Б. розглядали марксизм як реліг. систему, спрямовану на […]
одне з провідних понять христ. догматики, згідно з яким Син Божий (друга іпостась Св. Трійці) заради спасіння людства від прабатьківського гріха і вічної смерті зійшов з небес і з натхнення Св.Духа вселився у пренепорочну Марію Діву і від неї втілився, або влюднився, тобто народився від Пресвятої Діви Марії, сприйнявши людське тіло і душу, але був […]
визнання і вираження особою віруючого своєї безумовної залежності від Бога та відданості йому. Б. включає всі обов’язки віруючого щодо Бога. Має як зовнішній (хресне знамення, схиляння голови і т.д.), так і внутрішній (благоговіння перед Богом, молитва як внутрішнє звертання до Бога) вияв, які нерозривно поєднані та викликають і закріплюють відповідний релігійний настрій. Бучма Олег
означає “навіяння Богом”; релігійна концепція, за якою зміст “священних книг” має божественне походження, навіяний людям шляхом одкровення. Уявлення про Б. притаманні різним релігіям. Послідовники зороастризму богонатхненною вважають Авесту, іудеї – Старий Завіт, християни – Старий і Новий Завіти, мусульмани – Коран, буддисти – тексти Трипітаки і т.д. Всі ці книги є пам’ятками культури. у христ. […]
богословське поняття, яке виражає досвід безпосереднього, надрозумового знання та переживання Абсолютного. Цього досвіду людина набуває шляхом містичного поєднання з Богом. У далекосхідн. реліг. Б. – це розуміння духовних законів Всесвіту, що виникає завдяки містичному злиттю з безликим Абсолютом. Авраамітські реліг. Б. тлумачать, виходячи з ідеї поєднання з Богом як абсолютною Особистістю. Для традиційного христ. розуміння […]
термін, що виражає сутність природи Ісуса Христа, центральної фігури догмату про боговтілення у християнстві. В буддизмі – бог, втілений в людину (Сіздхарха); в деяких реліг.-філос. вченнях – людина, що досягла досконалості в житті. Б. як зв’язок між Богом та людиною поєднує в собі дві природи – людську та божественну, а також визначає форми цього поєднання […]
(від імені першого проповідника Богоміла) – середньовічна єресь, що виникла в 10 ст. в Болгарії. Ідейні витоки Б. йдуть до маніхейства та павліканства. Поширилось у Візантії, Сербії, Боснії, мало прихильників в Зах. Європі. Основна книга Б. – “Іоанове євангеліє”. Вели аскетичний спосіб життя, жили в законспірованих громадах. Не визнавали вчення офіційної церкви, її ієрархії та […]