(від лат. kanonicus – правило) – 1) в катол. і англік. церквах член колегії (капітулу) духовних осіб соборів і колегіальних церков; 2) богослужбова книга у правосл., яка містить відомі канони Богородиці, Ісусу Христу, ангелові хранителеві та ін. Возняк Степан
сукупність правових норм, що грунтуються на церковних правилах (канонах). Сюди відносяться рішення церков. соборів, висловлювання отців церкви, звичаї, освячені церков. традицією. В катол. церкві К.п. включає в себе крім рішень Вселен. соборів, папські декрети. В історії катол. церкви існувало ряд збірників К.п. В різні періоди історії вони включали правові норми, що випливали з ролі, яку […]
(1724 – 1804) – нім.філософ і вчений. Засновник критицизму, або трансцендентальної філософії. З його іменем пов”язують початок нім. класичної філософії. К. подав безпрецедентну в історії критику теоретичного розуму, щоб показати велич практичного, філософськи виправдати сферу трансцендентного, яка вільна від закону необхідності й цілком підкоряється феномену свободи. Проте релігія мислиться К. не поза межами розуму (де […]
(від лат. cantor – співак) – в католиц. співак хору; в протест. – диригент хору, органіст та вчитель музики; в іуд. К. або хазан виспівує молитви під час синагогального богослужіння. Єленський Віктор
(лат. capitulum – глава) – 1) в катол. і англік. церквах рада каноніків при єпископі або кафедральному соборі, яка бере участь в управлінні діоцезом (єпархією); 2) колегія керівних осіб у католицьких чернечих і військово-чернечих орденах. Філоненко Микола
(італ. capella – каплиця) – невелика культова споруда у вигляді окремої будівлі або храмової прибудови-вівтаря для приватних богослужінь, молитв і зберігання релігійних реліквій у катол. і англік. церквах. Філоненко Микола
1) катол. священик, що перебуває на службі при капелі, а також помічник парафіяльного священика; в англік. церкві – священик при домашній церкві; в лютер. – помічник проповідника; 2) військовий священик в арміях багатьох держав, в обов’язки якого входить задоволення релігійних потреб військовослужбовців, проведення богослужінь, відспівування мертвих, нагляд за моральним і духовним станом солдат тощо. Філоненко […]
давньослов’янське дохрист. святилище, де ставилися умовні зображення одного або кількох язичн. божеств, перед якими запалювались вогні, здійснювались регламентовані відправи (треби), читались певні молитви, приносились жертви у вигляді тварин, рослин, іноді людей. К. мало вигляд круглого майданчика, не захищеного дахом, огородженого палями. Найвідоміше К. в Україні відкрите на Старокиївській горі у Києві В.Хвойкою в 1908. Бичко […]
невелика молитовна будівля або ж церква без вівтаря. Споруджувалась на кладовищах над входом до склепів, де слугувала надгробним пам’ятником, а також в пам’ять різних подій церковного і державного життя, з приводу суспільних бідувань (т.зв. обітні К.), біля святих місць – джерел, озер, явлення чудотворних ікон тощо. Філоненко Микола
(від італ. – cappuccio – шпилястий каптур) – монахи жебрачуючого катол. ордену, заснованого в 1525 в Італії з метою протидіяння Реформації. Затверджений папою Климентом VІІ в 1529. Спочатку К. були підрозділом францисканців. Існують як незалежний орден з 1619. К. завзято захищали папську духовну владу в церкві, активно займалися місіонерством. Iснують до нашого часу. Обов’язковою частиною […]
монотеїстична релігія, що сформувалася у перші століття н.е. Її громади були на теренах суч. Ірану, Іраку, Сірії, Єгипту, Туреччини. Важливу роль у становленні віровчення й об”єднанні віруючих відігравав Анан бен Давид з Багдаду. Розквіт К. припав на 8-12 ст. Здавна його вчення проникло в Крим. Нині послідовники К. є серед арабів, євреїв, греків, кримських караїмів, […]
послідовники іудейськї секти, яка виникла в VІІІ ст. серед євреїв Вавілонії і виражала протест народних мас проти оправдуваного Талмудом соціального поневолення. Засновник секти Анан бен Давид вчив визнавати лише догми Ст. Завіту і відкидали Талмуд. Талмудисти жорстоко переслідували К. У вченні К. багато елементів з ісламу і арабської філософії VІІІ ст. В наш час К. […]
(від лат. cardinalis – головний) – другий за значенням чин після папи в католицькій церкві. К. – найближчі радники папи. Після смерті понтифіка вони обирають із свого середовища на конклаві нового папу. Призначає К. папа після узгодження з духовною консисторією – радою кардиналів. Каушанський Петро
(від санскр., досл. “дія , обов”язок, відплата”) – цим словом в брахм., будд. та інд. називають особливу містич. силу або неодмінно, автоматично діючий “закон відплати”, згідно з яким поведінка людини в реальному житті, її вчинки зумовлюють її нинішню долю і наступний стан її душі. Остання після смерті людини переселяється, якщо вона була “праведною”, в тіло […]
заснований у 1156 в Палестині групою хрестоносців на чолі з Бертольдом із Калабрії католиц. чернечий орден. Назва пішла від гори Кармель, на якій спочатку поселилися його засновники, побудувавши там каплицю. Після провалу хрестових походів у 1240 К. переселилися в Зах. Європу, де одержали від папи Інокентія VІ статус “злидарюючого” ордену. В середні віки громади К. […]
кількісні показники послідовників православних церков. За даними останніх перший у диптиху Константинопольський Патріархат – має 23 єпархії, в яких об”єднуються близько 4,5 млн. вірних (з них біля 35 тис. в Туреччині, які входять у 70 парафій). Єрусалимська Православна Церква, яка вважається Матір’ю всіх Церков, має 2 митрополії і одну архієпископію, до яких входять всього 23 […]