Пастор
(від лат. pastor – букв. пастир, пастух) – служитель церкви в протестантських церквах, які заперечують інститут священства. Філоненко Микола
Пасха
свято свят християн, встановлене на честь “чудесного воскресіння розіп’ятого на хресті Ісуса Христа. Але корені П. слід шукати в давньо-іудейськ. віруваннях. Щорічно в період весняного отелення тварин євреї-тваринники, прагнучи заручитися покровительством духів пустелі, приносили їм в жертву перше народжене ягнятко. Звідси й пішла назва свята: пейсах – умилостивлення. З переходом євреїв до землеробства у них […]
Read More...
Пасхалії
зібрання правил і таблиць для вирахування дат святкування пасхи. Згідно установок Нікейського собору (325), пасху слід відзначати в першу неділю, що слідує за повним місяцем, який або співпадав з весняним рівноденством або ж наставав після нього. Не допускається її співпадіння з іудейською пасхою. Ряд церков (російська, болгарська, українська, сербська, єрусалимська та ін.) складають П. за […]
Read More...
Патер
(лат. pater – батько) – священик у католицькій церкві. Назва відображає прагнення церковної ієрархії прищепити віруючим почуття синовнього послуху і реліг. смирення. Філоненко Микола
Read More...
Патерик
(від грецьк. pater – отець) – збірник коротких релігійно-повчальних оповідей про “отців”-монахів, їх аскетичне подвижницьке життя. Появу П. відносять до 4 ст. Використовувались у богослужбовій практиці, але набули поширення, гол. чином, як книги для релігійно-морального читання, виховання на взірцях праведного життя. Відомі Синайський, або Лимонар, Єрусалимський, Афонський та ін. П. Перший вітчизняний – Києво-Печерський патерик […]
Read More...
Патерик Києво-Печерський
пам’ятка літератури Руси-України, збірник праць про життя подвижників Києво-Печерського монастиря. Перші оповіді про заснування монастиря та життя його подвижників виникли в срд. 11 ст. Вони використані в К.П.П., але сама праця склалася пізніше. В її основі – листування Володимирського єпископа Симона і києво-печерського ченця Полікарпа, яке вони мали на початку 13 ст. Склад Патерика становить […]
Read More...
Патріарх
(від грецьк. patriarches – праотець, родоначальник) – духовний сан верховних ієрархів у ряді християнськ. церков; глава автокефальної церкви у правосл.; в католиц. титул П. мають керівники окремих єпархій. На Україні сан П. мають предстоятелі Української православної церкви – Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви (УАПЦ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Філоненко Микола
Read More...
Патріархія
церковна область, що підлягає патріархові. Термін “П”. вживається також для позначення вищої влади окремих автокефальних православних церков. Філоненко Микола
Read More...
Патріархат
(від грецьк. pater – батько, arche – влада, начало) – церква, керована патріархом. В середині 90-х рр. 20 ст. серед офіційно визнаних автокефальних помісних церков вселенського православ’я таких налічувалося 9. Філоненко Микола
Read More...
Патріархи біблійні
(грецьк. patriarkhai, давньо-євр. abot – “батьки”) – у Старому Завіті: а) прабатьки усього людства (від Адама до Ноя); б) родначальники різних народів (потомки Ноя); в) прабатьки євреїв (Авраам, Ісак, Яків та його 12 синів). П.б. відрізнялися довголіттям; напр., Мафусаїл жив 969 років. Деякі з них виконвали функції “культурних героїв” – були родоначальниками землеробства та скотарства […]
Read More...
Патріаршество
система церковного врядування на чолі з патріархом. В Руській православній церкві встановлено в 1589. В 1721 було ліквідоване Петром І і замінене синодальною формою правління, відновлено Помісним собором 1917-1918 рр. Філоненко Микола
Read More...
Патристика
(від грецьк. patres – отці) – термін, яким визначають сукупність богословських, філософських та політико-соціологічних доктрин христ. мислителів 2-8 ст.ст., відомих як “отці церкви”. В початковий період (2-3 ст.ст.) П. виконувала в основному захисну роль, через що її ранніх представників називають апологетами. Юстин (ІІ ст.), Афінагор (пом.бл.177), Татіан (пом.бл.175), Тертуліан (бл.160 – після 220), обгрунтовуючи право […]
Read More...
Патрологія
(від лат. patres – отці, грецьк. logos – вчення) – розділ в католицьк. і правосл. богослов’ї, який займається вивченням і коментуванням учень христ. “отців і вчителів”, описом їх життя і діяльності. Вважається, що твори з П. найбільш адекватно виражають суть христ. віри і моралі і є непогрішимими, становлячи частину Святого Переказу. Протестантські церкви і об’єднання […]
Read More...
Паулінізм
напрям у християнстві, пов’язаний з ім’ям апостола Павла – одного із засновників христ. церкви. На відміну від петранізму, П. виступав за радикальний розрив з іудаїзмом. П. характеризується приписуваними апостолу Павлу соціальними установками, віроповчальними та етичними нормами, орієнтованими на відмову від бунтарського духу первісного християнства (заклики до підлеглості вищій владі, благословіння гонителів тощо). П. визнавав, що […]
Read More...
Пацифізм релігійний
(від лат. pacificus – миротворчий) – рух, який, грунтуючись на християнському вченні про братолюбство, виступає проти війни, служби в армії, проповідує мир між різними народами. П.р. вважає можливим відвернути війни пасивним супротивом їм (відмова від служби в армії, пропаганда проти війни), молитвою за мир. Колодний Анатолій
Read More...
Пелагіанство
течія у християнстві, яка виникла на рубежі 4-5 ст. ст. Назва за іменем її засновника британського ченця Пелагія (бл. 360 – після 418), що розвивав етико-теологічне вчення про “свободу вибору”. Тяжіючи до гуманістичних традицій античної філософії, П. виступало проти найбільш песимістичних сторін августиніанства і звеличування аскетизму. Основні положення П.: першородний гріх не зруйнував духовну природу […]
Read More...
Періодичні релігійні видання
газети, журнали, бюлетені, альманахи, збірки наукових і богословських праць, які видаються з певною періодичністю реліг. центрами, управліннями, братствами, монастирями, місіями, громадами, конфесійними клубами та окремими віруючими громадянами. П.р.в. поділяються на офіційні органи реліг. центрів (напр., “Православний вісник”, “Журнал Московской патриархии”, “L’Osservatore Romano”); єпархіальні, дієцезіальні, регіональні газети й журнали, місіонерські видання; реліг.-культурн. та історич. часописи; соціально-політич. […]