течія у християнстві, яка виникла на рубежі 4-5 ст. ст. Назва за іменем її засновника британського ченця Пелагія (бл. 360 – після 418), що розвивав етико-теологічне вчення про “свободу вибору”. Тяжіючи до гуманістичних традицій античної філософії, П. виступало проти найбільш песимістичних сторін августиніанства і звеличування аскетизму. Основні положення П.: першородний гріх не зруйнував духовну природу людини, тому спасіння досягається не стільки за допомогою божої благодаті (а, отже, і церкви), скільки завдяки власним силам особи, її волі, свободі вибору. В зв’язку з цим церковне хрещення розглядалося не як акт, що очищує від гріха і відроджує душу до прийняття благодаті, а лише як засіб прилучення віруючого до громади. Через свою антицерковну спрямованність П. було оголошене єрессю і засуджене ІІІ Вселенським собором у Ефесі (431). Сам Пелагій був підданий анафемі і вигнаний, а його послідовники зазнавали переслідувань. Філоненко Микола

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.