Перевертень

персонаж народних казок, людина, обернута на тварину (найчастіше вовка) або який-небудь предмет. Вважають, що віра в П. є залишком тотемізму – шанування тварин-предків племені, здатність людей обертатися в тварин і знову повертатися до людської подоби. В стародав. переказах чаклун обертає людину в тварину за якусь провину чи негідний вчинок. Близькі до П. Обміна (Одміна) – […]

Передіснування

(лат. praeexistentia) – поняття, що використовується в ряді реліг. та філос. систем (у піфагореїзмі, філософії Платона) для означення існування душі перед її втіленням у даному тілі. Означає такоє ті стадії перевтілення або переселення душі, котрі передували теперішній і справили на неї свій вплив. Ідея П. детально розроблена в брахманізмі, індуізмі, буддизмі. В буддист. джерелах розповідається […]

Передвизначення

термін, що виражає релігійне уявлення про Божу передвстановленість життя і поведінки людини. Богослови різних напрямів намагаються подолати суперечність між ідеєю передвизначеності і тезою про свободу волі людини, її моральної відповідальності за вчинки. На протилежність вченню пелагіанства, яке відстоювало можливість спасіння людини власними силами, визначний христ. теолог Августин (354-430) вважав, що людська воля “має настільки сили, […]

Переклади Біблії українською мовою

у своїх витоках мають перекладацьку діяльність Кирила і Мефодія під час їх місії серед слов’ян (863). 11 ст. датується писане старослов’янською мовою в східнослов’янській редакції “Остромирове Євангеліє”. Здійснений у 1499 за новгородського єпископа Геннадія повний переклад Б. став основою для подальших слов’янських перекладів. Першу друковану т.зв. “Руську Біблію”, мова якої позначена білоруськими впливами, видано Франциском […]

Переселення душ

релігійні уявлення про посмертний перехід душі від однієї істоти до іншої – людини, тварини, іноді рослини. Виникають на грунті віри в тотожність людини з тотемним предком, який оселяється в її тілі; притаманні багатьом архаїчним релігіям, орфізму, релігіям Азії. Для архаїчних релігій властиве уявлення про здатність душі покидати тіло померлого через рот або ніс і втілюватись […]

Пересопницьке Євангеліє

рукописний переклад чотирьох Євангелій “из языка болгарскаго на мову рускую” (давньоукраїнську літературно-писемну мову). Створено в 1556-1561 в Пересопницькому Пречистенському монастирі (нині – Рівненської обл.). Переклад здійснив архімандрит монастиря Григорій, переписав уставним письмом чернець Михайло. П.Є. було власністю монастиря, а згодом – гетьмана І.Мазепи, Переяславського собору та ін. Видатна пам’ятка світової та української культури. Зберігається у […]

Персоналізм

(лат. persona – особистість) – філософія, яка в основу витлумачення світу ставить субстанціальне “Я”. Звідси онтологічні, гносеологічні, етичні, соціальні проблеми розглядаються під кутом розкриття персональності, тобто особистістної реальності. Термін п. вперше використав Шлейєрмахер в “Промовах про релігію”. Ідейні витоки П.- в монадології Лейбніца. Серед різноманіття концепцій п. виділяються вчення Якобі і його послідовників про особистістного […]

Перун

бог родючості, блискавки і грому, війни і воїнства. Мав загальнослов’янське значення, але його культ виявився найсильнішим на Придніпров’ї. Функціонально аналогічний індійському Індрі, Зевсу – фесалійському, римському Юпітеру, германському Тору. Ще за уявою антів був “володарем над усім”. Він перебрав на себе Сварогове опікунство вогнем і залізом, на небі вів боротьбу проти Дива та Чорнобога і, […]

Першопоштовх

поняття, яким позначають роль божественої сили як вихідної причини й джерела руху матерії. Вперше з’явилось в літературі в 17-18 ст. у зв’язку із прагненням з’ясувати явища і процеси навколишнього світу на основі законів механіки. Особливу роль в утвердженні ідеї П. відіграв І.Ньютон. Проти вчення про П. першими виступали франц. матеріалісти, які розглядали рух як внутрішню […]

Першопричина

використовуване в релігії і філософії поняття для виразу творчої космогонічної функції Бога. Вводиться в богослов’я на основі космологіч. доказу буття Бога: якщо все існуюче має свою причину, то має існувати й причина всіх причин – Бог. Спробу теоретич. обгрунтування П. вперше здійснив Платон у своїй “Федрі”. Оскільки Всесвіт існує, вважав філософ, то він повинен мати […]

Петрівка

народна назва Петрового, або апостольського посту, установленого на честь Апостолів Петра і Павла. Початок П. (через тиждень після Трійці) і тривалість (від 42 до 8 днів) залежить від Пасхи. Кінець П. завжди припадає на свято Апостолів Петра і Павла (12 липня за н.ст.). Сапіга Василь

Петра і Павла день

пов’язане з іменами християн. апостолів свято, яке відзначається 12 липня за н.ст. Якщо Петро визначається як “предначальник апостолів”, то Павло – як той, хто “більше інших потрудився”. Свято було введене в календар в 4 ст. в Римі, єпископи якого (папи) оголосили себе наступниками апостола Петра. Популярність апостолів у християнстві сприяла поширенню свята. Відзначенню його передує […]

Петринізм

термін походить від власного імені Петра, який, за Євангелієм, був “апостолом для іудеїв”. В релігієзнавчій науці цим терміном позначується течія в ранньому християнстві, яка виступала за збереження іудейських обрядів (обрізання, святкування суботи, жертвоприношень згідно Мойсеєвого закону), проти розриву з іудаїзмом і прийняття новонавернених язичників спочатку в іудейство, а потім – в християнську віру. Ап.Павло виступив […]

Петро (апостол)

(від грецьк. petra – камінь) – один із 12 апостолів, ближній учень Христа. Будучи рибалкою з ім’ям Симон, він разом із своїм братом Андрієм першими відгукнулися на заклик Ісуса. В Євангеліях говориться про те, що П. тричі зрікався від свого вчителя, опісля – каявся в цьому. В суперечному описанні образу П. знайшла відображення боротьба двох […]

Пилипівка

народна назва сорокаденного Різдвляного або Пилипівського посту, установленого православною церквою що починається в день св.Апостола Пилипа 27 листопада (за н.ст.). Закінчується П. 6 січня з появою на небі вечірньої зорі. Сапіга Василь

Писанки

своєрідний вид українського народного живопису, що витворюється у розмальовуванні оригінальними візерунками яєць. Писанка разом із Великодньою паскою освячується у церкві. Даруючи писанку іншій людині, ти відтак бажаєш їй вдачі, здоров’я, щастя. На згадку про померлих писанки під час Великодніх свят кладуть на могилки. “Молодшою сестрою” П. є крашанка-яйце, фарбоване в один колір. Червоний при цьому […]

Плащаниця

(покривало) – у християнському культі велике чотирикутне полотнище із зображенням Ісуса Христа після зняття його з хреста, предмет релігійного вшанування. Раз на рік у страсну п’ятницю виноситься з вівтаря на середину храму для поклоніння і залишається там до півночі, після чого повертається у вівтар. Символізує хресний подвиг сина Божого в ім’я спасіння людей П. Є […]