(від грецьк. poly – багато, theos – бог) – форма вірувань і культу, що полягають у поклонінні багатьом богам. Багатобожжя. Складається в умовах формованих етносів, за відсутності стійких економіко-господарських зв’язків та централізованої державності. У єгиптян періоду перших династій фараонів існувала велика кількість богів – геліополіській бог Ра, покровитель Гермополя бог Тот, мемфістський Апіс, бог нижньоєгипетського […]
багатобожні вірування формованого українського етносу. Складається в надрах життєдіяльності “літописних племен” – полян, сіверян, уличів, тиверців та ін. в добу розкладу первіснообщинного ладу й становлення феодальних відносин. Пантеон раннього П.у. представлений образами Рода, Господаря, Лади, панни-Сонце, Громовика та ін. богів, розвинутий П.у. відомий персонажами Сварога, Дажбога, Стрибога, Перуна, Мокоші, Хорса, Велеса тощо. Боги П.у. постають […]
письменники церковно-релігійного та політичного спрямування 16-17 ст., представники українських та білоруських церковних кіл за доби богословської та віросповідної боротьби. Спадщина П. представлена п’ятьма мовами – церковно-слов’янською, українською, білоруською, польською, латиною, інколи видавалась кількома мовами. Головні проблеми, висвітлені творчістю П., – дискусія щодо церковних таїнств, догматика, зокрема питання про чистилище, авторитет папи, питання запровадження нового Григоріанського […]
(від старогерм. – досл. “шумний дух”) – поняття з невизначеним обсягом, що використовується в повідомленнях засобів масової інформації про спонтанні пересування предметів без наочного зв’язку з зовнішніми факторами, їх проходження скрізь тверді та крихкі (напр., скло) перешкоди, слухові, тактильні та інші впливи на людей і тварин. Іноді для спостерігачів П. набуває ознак особи, що зближує […]
представники радикальної течії Реформації в Польщі в 16-17 ст.ст., послідовники аріанства. Заперечували догмат про Трійцю та божественність Христа. Ідеологами П.б. були Петро з Гоньондза і Григорій Павло з Бжезін. Поділялися на дві групи: помірковану (заперечувала корінні соціальні перетворення) та радикальну (виступала проти приватної власності, держави та її установ, кріпацтва, феодального землеволодіння, станових привілеїв). Організації П.б. […]
склалася на початку 20 років 20 ст. з православних парафій (РПЦ), що діяли на території Західної України, Західної Білорусі та Литви, які в 1921 увійшли до складу Польщі. В 1924 отримала автокефалію (часткову) згідно томоса Константинопольської церкви. В 20-30 роках включала п`ять єпархій: Варшавсько-Холмську, Волинську, Поліську, Гродненську, Віленську. В церкві нараховувалось майже півтори тисячі храмів. […]
з’їзди представників низових організацій однієї або декількох церков одного релігійного спрямування, які скликаються для колегіального обговорення і вирішення догматичних і канонічних питань, проблем церковного устрою, управління, дисципліни, обряння керівних діячів тощо.БоВ
(до середини 1993 – Незалежна помісна церква християн “Філадельфія”) – протестантська течія, що започаткувала свою діяльність у 1992. Наголос робить на відтворенні дійсних принципів християнства згідно з Апостольським вченням. Прагне суворого дотримання всіх положень Нового Завіту. Обряди побудовані згідно повчань останнього. Керівний орган – Рада єпископів. Має свої групи в ряді областей України. Косуха Петро
особа, що отримала благодать, силу та владу від Бога через обряд помазання освяч. олією (єлеєм). Так освячувалася влада давньоєвр. царів, першосвящеників, пророків, а також христ. монархів. Образ П. (євр. Машіах – Месія, грецьк. Христос) набув особл. знач. в біблійній есхатології: завершенним П. вважається Ісус Христос. Помазання освяч. олією присутнє у христ. таїнствах миропомазання та єлеосвячення. […]
1) спеціальний зошит, в який вписуються імена померлих і живих для згадування їх священослужителями під час богослужінь; 2) згадування священиком імен, включених в поминки (зошити), а також у спеціальний церковний список під час літургії. В православній церкві поминки померлих проводяться на 3-й, 9-й, 40-й день і в річницю з дня смерті того, кого поминають. Крім […]
поклоніння богам завмираючої восени і оживаючої весною рослинності. Обрядовість і міфологія культу склалися з виникненням землеробства. Спостереження за сезонним розвитком рослинності, перетворенням (“вмиранням”) злакової укльтури в зерно і проростанням (“воскресінням”) його весною сприяло винекненню П. і в.б.к. Одними з найдавніших таких культів було вшанування єгипетського бога Осіріса, персидського Ормузда тощо. Бондаренко Галина
термін перебування на посаді папи римського, одним із титулів якого від 5 ст. є “верховний понтифік”. Ладивірова Сімона
один з основних напрямів у старообрядництві, що виник наприкінці 17ст. на основі течії збіглопопівців і мав власну церковну організацію. Група толків і злагод, які входять у П., визнають традиційну правосл. ієрархію, всі таїнства, відправу треб. На відміну від безпопівців (див. Безпопівщина) попівці розглядали никоніанську церкву лише як єресь, а не породження антихриста, тому вважали за […]
у монастирській практиці – доручення ченцю чи особі, яка готується стати ченцем, виконувати певну роботу в богослужбовій або монастирсько-господарській сфері. Безумовне виконання доручення (послух) – одна з головних чернечих обітниць. Для ченця її виконання – засіб самовдосконалення, самозречення волі, вияв смирення, уподібнення земному життю Христа; для того, хто хоче прийняти чернечий постриг, – час випробування […]
особа, що готується до чернечого постригу. Термін П. походить від слова “послух” – виконання різного роду робіт у монастирі. Климов Валерій
реліг. заборони чи обмеження на їжу взагалі або на деякі її види. Застосовуються в різних релігіях як один з важливих засобів церк. регламентації життя віруючих, поглиблення їхньої релігійності. Світові та ін. релігії розглядають П. як подвиг покаяння. П. беруть свій початок від старод. обрядів. Існують багатоденні й одноденні П. у православ’ї, напр., до перших належать […]
у правосл. й катол. обряд, яким супроводжується посвята в духовне звання або чернецтво. Постриження має на меті підкреслити прагнення віруючого досягти успіхів в моральному вдосконаленні і служінні Богу. Постриження в різні чернечі ступені має свою послідовність. Бондаренко Віктор