Політеїзм український

багатобожні вірування формованого українського етносу. Складається в надрах життєдіяльності “літописних племен” – полян, сіверян, уличів, тиверців та ін. в добу розкладу первіснообщинного ладу й становлення феодальних відносин. Пантеон раннього П.у. представлений образами Рода, Господаря, Лади, панни-Сонце, Громовика та ін. богів, розвинутий П.у. відомий персонажами Сварога, Дажбога, Стрибога, Перуна, Мокоші, Хорса, Велеса тощо. Боги П.у. постають покровителями землеробства, ремесел, торгівлі, побуту, військової справи. В цьому, як і в їхньому антроморфізмі, розпорядництві природними і суспільними сферами, в ієрархії богів та їх деміургічній функції знайшли відображення поділ праці, виділення особистості з родової общини, поява соціального розшарування. Зазначене єднає П.у. з вавілонським, грецьким, римським, германським політеїзмом. Серед персонажів П.у. є й загальнослов’янські образи. Водночас персонажі П.у. позначені рисами національного менталітету – антеїзмом, кордонцентризмом, відсутністю естетично химерних рис. Справив вплив на формування двовір’я, уявлень і звичаїв українського православ’я. Лобовик Борис