один з основних напрямів у старообрядництві, що виник наприкінці 17ст. на основі течії збіглопопівців і мав власну церковну організацію. Група толків і злагод, які входять у П., визнають традиційну правосл. ієрархію, всі таїнства, відправу треб. На відміну від безпопівців (див. Безпопівщина) попівці розглядали никоніанську церкву лише як єресь, а не породження антихриста, тому вважали за можливе приймати попів-перебіжчиків з офіційної церкви після їх перехрещування або посвячення. Розходження ж з нею зводилися головним чином до культових деталей. Нині відомо кілька різновидів П. (Руська православна старообрядницька церква, Єдиновірницька церква та ін.). Нині в Україні діють понад 40 громад цього напряму, в основному Білокриницької згоди. Філоненко Микола

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.