один з основних напрямів у старообрядництві, що виник наприкінці 17ст. на основі течії збіглопопівців і мав власну церковну організацію. Група толків і злагод, які входять у П., визнають традиційну правосл. ієрархію, всі таїнства, відправу треб. На відміну від безпопівців (див. Безпопівщина) попівці розглядали никоніанську церкву лише як єресь, а не породження антихриста, тому вважали за можливе приймати попів-перебіжчиків з офіційної церкви після їх перехрещування або посвячення. Розходження ж з нею зводилися головним чином до культових деталей. Нині відомо кілька різновидів П. (Руська православна старообрядницька церква, Єдиновірницька церква та ін.). Нині в Україні діють понад 40 громад цього напряму, в основному Білокриницької згоди. Філоненко Микола
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.