Адам

(староєвр., досл. – “земля”) – за Біблією, перша людина, створена Богом із пороху земного за своїм образом і подобою на 6-й день творіння. Образ А. як першої людини перейшов до ісламу на сторінки його свящ. книги Коран. Колодний Анатолій

Адаміти

загальна назва релігійних сект, що виникли у 2 ст. у Півн. Африці. Члени сект, декларуючи збереження цнотливості перших людей, відвідували церковні відправи голими. Пізніше А. заперечували християнський аскетизм, проповідуючи божественність природних почуттів. Мали великий вплив під час гусит. воєн на ліве крило чеських гуситів-таборитів. Секта існувала фактично до 19 ст. Бичко Богдан, Чухим Наталія

Адвентизм

(від лат. adventus – пришестя) – течія пізнього протестантизму, яка виникла в 30-х 19 ст. у США. Його засновник У.Міллер пророкував друге пришестя Ісуса Христа між 1843 та 1844. Попри провал пророкування вчення про близьке друге пришестя посідає особл. місце у догматиці А., яка вперше була кодифікована 1845 на з’їзді в Олбані (США). Вважається, що […]

Адвентисти-реформісти

прибічники т.з. “руху реформи” в адвентизмі, який виник як результат суперечок серед європейських адвентистів у зв`язку із ставленням до військового обов`язку з початком першої світової війни. В 1926 на з`їзді в Готі (Німеччина) була створена організація А.-р., яка на поч. 80-х нараховувала близько 10 тис. членів. В Україні А.-р. набула розповсюдження в 20-х рр. Перебували […]

Адвентистська організація допомоги та розвитку

(англ. Adventist Development and Relief Agency – ADRA) – незалежна неурядова міжнародна організація, заснована Церквою АСД наприкінці другої світової війни. Особливу увагу ADRA приділяє соціальному служінню та наданню допомоги населенню, потерпілому від стихійного лиха. Здійснюється в рамках проголошеної Всесвітнім з’їздом Церкви АСД (1990) програми “Глобальна місія”. Джерелами фінансування ADRA є кошти Церкви АСД, приватних осіб, […]

Аджорнаменто

(від італ. fggiornamento – осучаснення) – термін, який Іоан ХХІІІ (1958-1963) окреслив широку програму динамізації катол. церкви в руслі її оновлення, наближення до сучасного світу шляхом модернізації ідейного арсеналу, культу, структури. Ці ідеї знайшли відображення у рішеннях ІІ Ватиканського собору (1963-1965), спрямованих на осучаснення теології, пом’якшення доктрин, які різко протиставляли католицизм іншим христ. віровизнанням. Яроцький […]

Азан

(від араб. азана – сповіщати, оголошувати) – заклик мусульман до молитви. Складається з семи формул, які з настанням часу кожної з п’яти молитов, що приписані ісламом, сповіщає муедзін з мінарета мечеті. Лубський Володимир

Акафіст

(від грецьк. akathistos – досл. “несидячий”) -одна з форм церковного гімну, що є вершиною візант. реліг. поезії і відрізняється віртуозною звуковою і словесною організацією, а також багатоплановою символікою. А. ведуть свій початок від великого акафісту -хвалебного піснеспіву на честь Богородиці, складеного десь в 6-8 ст. Близько десяти А. присвячено Ісусу Христу, Богородиці, святим, святам та […]

Акосмізм

(від грецьк. akosmia – невпорядкованість, невлаштованість) – релігійно-філософське вчення про незначність, мізерність довколишнього світу або про його неістинність, псевдореальність. Ідеї А. знайшли відображення в іудео-християнській концепції ушкодженності природи внаслідок гріхопадіння, у гностицизмі (неприйняття світу як творіння злого деміурга), в неоплатонізмі (ототожнення матерії з інобуттям) та деяких інших релігійних і філософських ученнях давності. Заперечення світу як […]

Акривія

(від грецьк.akrivia – точність, пунктуальність) – суворе додержання і застосування церковних канонічних вимог і правил при вирішенні питань догматичного характеру, які, з точки зору церкви, не можуть зазнавати принципових змін. У християнстві необхідність такого підходу особливо підкреслюється праввославними богословами. А. протистоїть принцип ікономії, яким рекомендується керуватися в практичному церковному житті і пастирській діяльності. Філоненко Микола

Алілуйя

(староєвр. “халлелу” – хваліть, “ях”-Яхве) – хвалебний приспів в іудаїзмі та в христ. богослужінні, звернутий до всіх осіб божественної Трійці. У правосл. церквах проголошується тричі з додаванням заключної фрази “Слава тобі, Господи”; у старообр.- 2 рази і, відповідно, “Слава тобі, Боже”. У християнст. перейшов з іудаїзму, де означає вигук, що прославляє Бога. Філоненко Микола

Албанська православна церква

одна з автокефальних православних церков. Перші згадки про християнство в Албанії відносяться до 3 ст. В 10 ст. тут була утворена єпіскопська кафедра, а пізніше – митрополія з кількома єпархіями. З 9 ст. громади майбутньої церкви підлягали Болгарській православній церкві, з другої половини 18 ст. перейшли в юрисдикцію Константинопольської. Після проголошення Албанії незалежною в 1922 […]

Александрійська православна церква

автокефальна православна церква з центром в м.Александрії(АРЄ), одна з найдавніших у православ’ї. Релігійні громади на чолі з александрійським єпископом існували в Єгипті вже в 2 ст., а в 3 ст. тут зародилося христ. чернецтво І Вселенським собором(325) місцева єпархія була віднесена до числа головних поряд з римською та антіохійською. Згодом на її основі організувалася самостійна […]

Аллах

(від араб. “альїлах” – бог) – ім`я бога в ісламі. А. – єдиний і тільки один Бог, Творець Світу і господар Судного Дня, який вибрав Мухаммеда посланцем до людей. Найкоротший символ віри ісламу у словах: “Нема ніякого іншого Бога, крім Аллаха, і Мухаммед – посланець його”. Головна тема коранічної проповіді – одиничність та внутрішня єдність […]

Алхімія

назва хімії в донауковий період її розвитку. Частка “ал” свідчить про арабське її походження. Алхіміки Давн.Єгипту (3-4 ст.н.е.) прагнули шляхом фантастичного “філософського каменя” перетворити прості метали в золото і срібло, знайти “життєвий елексир”, який, нібито, забезпечить людям вічну молодість. В 9-16 ст. А. набула широкої популярності у Зах. Європі. Експериментальний матеріал, одержаний алхіміками, став необхідною […]

Альбігойці

бюргерська єресь, яка поширилася в Зах. Європі в 12-13 ст. Одним із провідних центрів єресі було французьке місто Альбі.Виникнення її зумовлене економіч. і культурним розвитком міст, успішною боротьбою їх проти феодальних сенйорів, завоювання незалежності. А. були зорієнтовані проти католицької церкви, яка на той час гальмувала розвиток буржуазних відносин. Одним із провідних центрів єресі було французьке […]

Амінь

(від грецьк. і лат. amen і староєвр. “Хай буде істинно”) – слово, що вживається наприкінці християнських молитв, св.текстів, напр., євангелій, апостольских послань, як вияв повної згоди з істинністю їх змісту, підтвердження вірності Богові. Філоненко Микола