(нар. у др. пол. 16 ст. – 1632) – діяч української культури, лексикограф, письменник, член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Як редактор, перекладач, друкар працював у друкарнях Стрятина, Перемишля, Львова, а з 1619 – у києво-печерській друкарні. За високу майстерність мав титул “архитипограф церкви Роськой”. Спираючись на здобутки європейської лексикографії, створив “Лексикон славеноросскій и имен тлъкованіє” […]
1) члени катол. чернеч. ордену, який виник в 1115. Відокремившись від цистеріанців, група ченців заснувала в Бургундії монастир прийнявши статут, складений його першим аббатом Бернаром Клервоським. В епоху середньовіччя орден Б. був найбагатшим. Б. діяли у Франції, Італії, Угорщині, Іспанії та ін. країнах Європи; 2) в Польщі й Литві Б. називали деякі групи францисканців з […]
нова релігійна течія заснована в Дніпропетровську в 90-х роках нашого століття Семеном Вікторовим, який називає себе Верховним жрецем Бетвіктони – богині Неба, згадуваній в Книзі пророка Ієремії. Згідно з Б. світом править не чоловіче, а жіноче начало. Оскільки стати щасливим в натовпі не можна, то кожна людина має домагатися щастя для себе особисто, і в […]
(1831-1891) – письменниця і мандрівниця, теософ. На початку 70-х, почала створювати універсальну міфологію, за допомогою якої, на її думку, можна було б утвердити системний підхід до езотеричних релігійних вчень. Відкинувши і християнське віровчення, й науку, Б. поширювала містичне теософське вчення – “таємну доктрину” (див. Теософія), яку зможують зрозуміти тільки деякі посвячені. В 1875 разом з […]
найзагальніше уявлення про цінне і значиме. В християнськ. асоціюється із благодаттю (харизмою), Царством Божим, спасінням, добром. Шлях до Б. – неухильне дотримання релігійних заповідей, наслідування Христа. Терещенко Юрій
(благовістити добру звістку; в переносному значенні – дзвонити в церкві) – удари в один (середній) дзвін для сповіщення про церковну службу і закликання до неї віруючих, а також під час самої служби згідно з порядком її відправлення. Дзвони у Візантії, від якої Київська Русь прийняла християнство, не були відомі. Можна припустити, що вони були занесені […]
християнське свято, у православ’ї належить до групи дванадесятих свят. Відзначається 25 березня (7 квітня) з нагоди, як про те розповідається в євангеліях, повідомленої діві Марії через архангела Гавриїла “благої звістки” про майбтнє народження у неї від Духа Святого божої дитини. Християнські богослови розглядають Б. як початок “таємничого спілкування бога” з людьми і одне із свідчень […]
(від грецьк. charisma – дар) – за релігійними уявленнями, особлива властивість і сила Всевишнього, яка проявляється по відношенню до людини як дар. Поняття зустрічається в багатьох рел., але сприймається неоднозначно. В конфуцианстві Б. (де) розуміється як індивідуальний прояв Дао. В індійськ. філософії постає як безособова духовна сила. Більш конкретно про Б. мовиться в Біблії. Вже […]
релігійність, набожність. Зовнішній вияв Б. – дотримання культових приписів, релігійних заборон, заповідей, тобто спосіб життя у відповідності до вимог сакральної культури. Б. подається Біблією як “велике надбання” (І Тим 6.6). В Корані визначається як покірність (3, 17). Терещенко Юрій
адміністративно-судова посадова особа у православних церквах, помічник архієрея у справі всебічного нагляду за станом церков і духовенства у благочинні, за виконанням наказів церк. влади. Має права судді з питань, які не вимагають формального церк. судочинства. Розрізняють: 1) Б. приходських церков (в РПЦ призначається правлячим архиреєм. В Україні до 1881 обиралися духовенством благочиння; 2) старших Б., […]
1) щасливі, благословенні (Мт 5.3; Лк 6.20 та ін.); 2) особливий розряд подвижників та подвижниць (юродиві), що заради Христа та спасіння своєї душі відмовились від загальноприйнятого способу життя, добровільно поневіряються та видають із себе божевільних. В католиц. – особи, що пройшли перший етап канонізації і беатифіковані папою. В правосл. – юродиві та деякі святі (в […]
найвище щастя, ціль життя кожного християнина, що досягається втіленням у життєдіяльності вимог христ. морального закону. Стан духовного задоволення, яке в повній мірі може бути осягнуте лише в раю (найвище і вічне Б.). Шлях досягнення Б. у христ. вказаний у Нагорній проповіді Христа (МТ 5.3-12). Саган Олександр
в релігії – один із видів злочинів проти віри і настанов церкви. Як і богохульство, вважається гріхом, за який людина має відповідати перед Богом. Православний катехізис визначає Б. як “уїдливу насмішку, що виказує явну неповагу до правил і обрядів церкви православної і взагалі християнської”. Б. вважались також нешанобливі висловлювання, особливо публічні, щодо тих предметів православної […]
верховна надприродна сутність, яка, згідно різних реліг. вчень, будучи наділеною вищим розумом, абсолютною досконалістю і всемогутністю, є творцем світу і детермінантом всього, що в ньому відбувається. Якщо первісні реліг. уявлення характеризує віра в багатьох богів, які є вищою силою щодо певних сфер світобудови, або ж виділення з них одного як головного, то в розвинених реліг. […]
головне жіноче божество в більшості язичн. релігій світу, що асоціюється з землею, з жіночим творчим началом в природі. Ця творча функція Б.-м. має кілька аспектів. Богиня бере участь у створенні світу, богів, людей, тварин і в цьому проявляє свою софійну природу. Є покровителькою родючості грунту, худоби і людини, чим надає значення сенсу життя і безмертя […]
найбільш рання і проста форма протидії релігії, що знаходилася ще в межах реліг. свідомості. Причинами появи Б. є: усвідомлення байдужості й відстороненості Бога від соціальної несправедливості, інших людських бід; спричинений горем, невлаштованістю і невдачами життя відчай, невдоволення собою і життям. Б. проявляється як у вигляді докорів надприродним силам, так і в почутті зневаги, неприязні до […]