Вселенські собори

зібрання вищого духовенства із делегованих представників христ. помісних церков, на яких опрацьовувалася і ухвалювалася система віровчення і культу, формувалися канони, богослужебні правила. В.с. спочатку скликалися і проводилися за ініціативою візант. імператорів, які головували на них і надавали їх рішенням статусу церк. законів. І В.с., Нікейський (325), прийняв у першій редакції Символ віри, засудив як єресь […]

Вселенське православ’я

умовна назва всіх правосл. церков, у яких незмінно зберігається догматичне апостольське вчення (викладене в Нікео-Царгородському Символі віри) і віровчення яких базується на Святому Письмі (Біблії) та Святому Переказі (постанови перших 7 Всел. Соборів, праці отців церкви, деякі інші матеріали). Для В.п. характерна також спільність основних норм церк. життя (канонів), деяких найголовніших елементів обряд.-культ. сфери, поділ […]