(від грецьк. kyriakе, досл. божий дім) – 1) тип релігійної організації, що складався в ході розвитку того чи іншого віровчення як засіб регламентації відносин всередині релігійних спільнот та їх зв’язків зі світськими групами і організаціями, передусім державними. Характерними атрибутами Ц. є наявність спільного віровчення і розробленої догматики (символ віри), релігійна діяльність (культова і позакультова), система […]
одна з найпоширеніших новітніх рел. течій, в якій поєднані риси східних релігій і елементи християнства. Засновником і керівником Ц.о. є Сан Мьон Мун (народився 1920 в Кореї). В 1954 заснував “Асоціацію святого духа для уніфікації світового християнства”. На відміну від сотень християнських деномінацій Ц.Є. утворилась не як одне з відгалужень християнства, а як результат нового […]
заснована в 1830 у США Йосифом Смітом нова Церква, яка хоч і є християнською, але знаходиться поза католицькою і протестантською традиціями. За твердженням Й.Сміта, ангел Мороній, що явився йому, вказав місце, де знаходились дошки з давніми письменами книги пророка часів Старого Завіту Мормона. Перекладена і видана Книга Мормона подає життєпис двох давніх народів, які свого […]
неохристиянська конфесія, яка розглядає себе спадкоємницею “Российского Самодержавного православия” та його наступниці – Істинно-Православної церкви. Б.ц. організаційно формувалася в кін. 80-х – поч. 90-х в Росії і офіційно була зареєстрована в 1992 як Церква Божої Матері, що преображається. З 1993 її ще називають Російською Маріанською церквою. В Україні общини Б.ц. з”явилися в 1992. Виникнення Б.ц. […]
терміни для означення реально існуючих об’єднань віруючих, котрі задовольняють свої духовно-релігійні потреби на основі певних догматів і культової практики. В деяких церквах є поділ на клір і мирян, це – видимі ознаки існування Ц. Але, за апостолами, Ц. є тілом Христовим, і в цьому невидимому варіанті вона об’єднує віруючих для великої справи, в якій реалізується […]
(Вісаріонівці) – заснована в м.Мінусінську (Росія) релігійна течія, послідовники якої вірять в те, що, Бог-Батько небесний звертається нині до роду людського через Слово Живе – Вісаріона. Засновник Ц.О.З. Вісаріон проголосив себе посланцем Бога, Сином Божим, покликаним сповістити народові “останній завіт від Отця”, який визначає шляхи переходу людства на нову стадію свого буття. Згідно вчення Вісаріона, […]
християнські громади, які ставлять за мету відродження християнства у його первісному вигляді. А тому за основу віровчення громади Ц.Х. беруть лише Біблію, зокрема Новий Завіт. Вони всіляко підкреслюють свою непричитність до трьох гілок християнства. Під час богослужінь громади Ц.Х. дотримуються п’яти дійств, які виконували і первісні християни: спів (обов’язково без музичного супроводу), молитва, проповідь, складання […]
характерний для християнства спосіб релігійного буття, який становить сукупність рис свідомості, поведінки та стосунків у Церкві як боголюдському організмі. Критерієм Ц. є довіра та виконання церковних настанов щодо спасіння. Під степенем Ц. розуміють рівень інтенсивності релігійного життя в Церкві. Характер Ц. постає як ряд особливостей Церкви, що визначають її релігійну специфіку. Христокін Геннадій
різнобічна діяльність церковних структур, що здійснюється, власне, через еклезіальний характер їхнього функціонування життя. Охоплює як безпосередньо релігійну діяльність (формування і оновлення релігійних уявлень, захист і пропаганда релігійного світорозуміння, оформлення культу і контроль за його дотриманням і т.ін.), так і нерелігійну. Остання досить різноманітна і включає в себе господарську, просвітницьку, видавничу та інші види діяльності як […]
початкова школа в царській Росії при церковних парафіях. З др. половини 19 ст. існували однокласні та двокласні Ц.ш. з 2 і 4-річним терміном навчання, а на початку 20 ст. вони були перетворені, відповідно, в 3 та 5-річні. Основні предмети: Закон Божий, церковні співи, читання, письмо, арифметика, а також відомості з історії (лише в двокласних школах). […]
у правосл. нижчий служитель церкви, який не має духовного сану і виконує допоміжні функції при відправі церковних служб і обрядів. До Ц. відносяться псаломщики, паламарі, а також іподиякони, читці, регенти, півчі. Деяка частина Ц. проходить обряд хіротосії. Філоненко Микола