одна з форм вияву чернечого аскетизму, майже повна добровільна ізоляція ченця-подвижника від миру і навіть від інших ченців, спричинена прагненням позбутися земних пристрастей і забезпечити особисте спасіння. Життя в “затворі”, як правило, тривало до смерті ченця. Канонічно обгрунтовано З. на VІ Вселенському соборі. ДВ
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.